12 травня 2022 р. ухвалено в цілому законопроєкт № 5266 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників».
Про це повідомила пресслужба ВРУ.
Законопроєктом пропонується:
1. Передбачити можливість укладення колективного договору фізичними особами, які використовують найману працю, поширення дії положень галузевої угоди на всіх роботодавців галузі.
2. Встановити обов’язок роботодавця ознайомлювати працівника з текстом колективного договору, змінами і доповненнями до нього, обов’язок сторін забезпечити безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання, обов’язок сторін колективної угоди інформувати про її укладення та внесення до неї змін безпосередньо заінтересованих у цьому суб’єктів.
3. Встановити штраф за ненадання інформації працівнику про укладення колективного договору та внесення до нього змін у розмірі до 10 нмдг (170 грн) та дисциплінарну відповідальність.
4. Встановити строк дії умов колективного договору не менше року в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи. Колективний договір зберігає чинність протягом усього строку проведення ліквідації роботодавця.
5. Привести норми національного законодавства у відповідність із міжнародним в частині ведення переговорів на добровільній основі.
6. Встановити зобов’язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику.
7. Посилити відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення.
8. Уточнити, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця:
- вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
- вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
- вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
- вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.
Крім цього, у законодавство включаються норми, зокрема, щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, а також надання права особам, що зазнали дискримінації, звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зокрема, забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Також забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом.