Розглянемо відмінності між двома законами: чинним Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Діючий Закон) і тим, що набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, але не раніше ніж через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні (далі — Новий Закон).
Порівняємо питання оплати праці.
1. Загальна модель регулювання
Діючий Закон:
- Оплата праці розглядається як елемент гарантій служби, але закон більш рамковий: багато питань віддаються на регулювання підзаконними актами (КМУ, рішення рад).
- Зарплата залежить від посади, рангу, стажу та якості роботи.
Новий Закон:
- Оплата праці оформлена як окремий комплексний механізм, з чіткими принципами формування зарплати, визначенням її структури та деталізацією ролі рад.
- Фінансування прямо закріплено як видатки місцевого бюджету.
Висновок: новий Закон значно більш структурований і деталізований.
2. Хто визначає умови оплати праці
Діючий Закон:
- Умови оплати праці фактично залежать від державних підходів і типових схем, а роль місцевих рад менш виражена. Встановлення надбавок, премій, доплат більше залежать від загальнодержавних схем, нормативів КМУ.
Новий Закон:
- Сільські/міські/районні/обласні ради встановлюють умови оплати праці, враховуючи можливості бюджету та потребу утримувати кваліфікованих кадрів.
- Керівник служби встановлює оклад, надбавки, премії, доплати відповідно до закону і рішень ради.
Суттєва різниця: у Новому Законі громада отримує більше автономії у встановленні зарплат.
3. Структура заробітної плати
Діючий Закон:
- Структура заробітної плати виписана загально: оплата залежить від посади, рангу, стажу тощо. Детального поділу на складові в законі фактично немає (більше відсилання до підзаконних актів).
Новий Закон:
- Чітко визначає, що зарплата службовця складається з трьох блоків:
- основна (посадовий оклад);
- додаткова (надбавка за вислугу років, надбавка за ранг, премії, доплати за додаткове навантаження);
- інші грошові виплати (допомога до відпустки, допомога для соцпобутових питань, компенсаційні виплати).
У Новому Законі прямо фіксується повний перелік видів виплат. Зарплата юридично “розкладена на частини”, що важливо для спорів та перевірок.
4. Мінімальні оклади і співвідношення між посадами
Діючий Закон:
- Чітких норм про міжкатегорійні співвідношення немає — система більше “традиційна”.
Новий Закон передбачає:
- мінімальні розміри посадових окладів;
- мінімальний оклад виборної посадової особи ≥ максимального окладу службовця категорії I;
- мінімальний оклад старости ≥ максимального окладу службовця категорії III;
- максимальний оклад виборної посадової особи ≤ 6 мінімальних окладів службовця категорії III;
- міжкатегорійні співвідношення окладів як елемент законодавчого регулювання.
Це важлива новація: формується ієрархічна шкала оплати, подібна до держслужби.
5. Преміювання, надбавки, матеріальна допомога та соцгарантії.
Діючий Закон:
- Надбавка за вислугу років – надбавки існують, але розміри та механізм здебільшого встановлюється підзаконними актами.
- Преміювання (премії) – можливе, але в законі не встановлено чітких правил, строків та вимог до прозорості.
- Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – існує як практика, але в законі вона не настільки чітко структурована та прив’язана до процедури рішення ради.
- Допомога до щорічної відпустки – через підзаконні акти, без деталізації в самому законі.
Новий Закон:
- Надбавка за вислугу років – для виборних посадових осіб прямо прописано:
- 3 % посадового окладу за кожен рік стажу;
- максимум 50 % окладу.
- Преміювання (премії):
- передбачає місячну або квартальну премію;
- премія залежить від особистого внеску в загальний результат;
- виплачується за фактично відпрацьований час.
- Премії виборним посадовим особам встановлюються у порядку, визначеному радою.
- Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – стає офіційним інструментом із чітким суб’єктом ухвалення. Закон прямо закріплює:
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається у розмірі середньомісячної зарплати;
- для голів та керівництва рад – за рішенням відповідної ради.
- Допомога до щорічної відпустки – прямо вказано, що до “інших грошових виплат” входить:
- допомога до щорічної основної відпустки.
У Новому Законі ці виплати прямо легалізовані як складова зарплатного пакета.
6. Прозорість виплат (премії, компенсації, доплати)
Діючий Закон:
- Такого обов’язку практично немає. Прямої вимоги щодо оприлюднення премій чи доплат у законі фактично немає.
Новий Закон:
- Є пряма вимога: рішення про премії та інші виплати виборним посадовим особам з обґрунтуванням оприлюднюється на сайті ради протягом 10 календарних днів.
Це одна з найсуттєвіших відмінностей: Новий Закон робить систему премій більш відкритою і контрольованою.
7. Окремий підхід до патронатної служби (оплата)
Діючий Закон:
- Патронатна служба існує, але її статус менш деталізований.
Новий Закон прямо визначає:
- оплата праці радників/помічників/консультантів визначається радою;
- оклади мають бути в межах окладів посад категорії III (а керівник патронатної служби — категорії II).
Відмінність: патронатна служба обмежена зарплатними рамками, щоб уникати зловживань.
Висновок (головні суттєві відмінності)
Новий Закон:
- формує повну систему виплат (оклад + надбавки + премії + матдопомога + відпускні виплати);
- вводить “стелі” для окладів виборних посадових осіб;
- чітко прописує преміювання і матдопомогу;
- вводить обов’язкове оприлюднення рішень про премії;
- надає радам і керівнику служби визначальні повноваження у встановленні виплат.
Діючий Закон — більш загальний підхід, без детального механізму та без принципів прозорості.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради