Неповний робочий час


Відповідно до ст. 56 КЗпП неповний робочий час може запроваджуватися як з ініціативою роботодавця, так і за ініціативою працівника за погодженням з роботодавцем. Він може бути встановлений як на певний період, так і без обмеження строком. Режим неповного робочого часу може вводитися за угодою між працівником і роботодавцем як під час прийняття на роботу, так і згодом.

Встановлення неповного робочого часу за ініціативою роботодавця вважається зміною істотних умов праці, що передбачено частиною третьою ст. 32 КЗпП. Відповідно до цієї статті про зміну істотних умов праці працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Тому в ситуації, що розглядається, цей варіант неприйнятний.

Другим варіантом є встановлення неповного робочого часу за бажанням працівника, який наразі є більш актуальним. Неповний робочий час може запроваджуватися як неповний робочий тиждень або як неповний робочий день (поєднання першого й другого варіанта також допускається).

За ініціативою працівника встановлення неповного робочого часу відбувається шляхом подання ним …


Повна версія статті доступна БЕЗКОШТОВНО для користувачів сайту

Зареєструватись

Переваги реєстрації:
Щотижневе електронне видання «Зарплата і Кадри» • Реєстрація на заходи в 1 клік • Участь у безкоштовних вебінарах

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00