Оплата праці у вихідні та святкові (неробочі) дні: типові випадки


◦ Робочий час
◦ Робота у вихідні й святкові дні та в нічний час
◦ Оплата праці

У статті — загальні норми щодо оплати праці у вихідні та святкові (неробочі) дні та кілька класичних прикладів на цю тему.  


Законодавчі норми

Компенсація за роботу у вихідні дні визначається ст. 72 КЗпП, а за роботу у святкові (неробочі) дні — ст. 107 КЗпП. Згідно зі ст. 72 КЗпП:

  • робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку (відгулу) або в грошовій формі в подвійному розмірі («або – або»);
  • оплата за роботу у вихідні дні обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП. 

Норми ст. 107 КЗпП є загальними для оплати праці як у вихідні дні, так і у святкові (неробочі).

Угода сторін про компенсацію роботи у вихідні дні наданням відгулу — обопільне бажання працівника та роботодавця. І не має значення, за ініціативою якої сторони досягнуто згоди. 

Згідно з частиною першою ст. 107 КЗпП робота у святковий або неробочий день (а отже, і у вихідний — див. вище) оплачується в подвійному розмірі за правилами, що враховують системи оплати праці (відрядну, почасову за годинними ставками, почасову за місячними окладами). 

З відрядниками та почасовиками з годинними ставками все просто — робота оплачується, відповідно, за подвійними відрядними розцінками та за подвійними годинними ставками. 

Складніше з почасовиками на місячних окладах. Для почасовиків-«окладників» враховується робота в межах або понад місячну норму робочого часу: у межах норми оплата проводиться із розрахунку одинарної годинної ставки понад оклад, а понад норму — із розрахунку подвійної годинної ставки понад оклад.

Оплата в подвійному розмірі проводиться за години, фактично відпрацьовані в цей день (частина друга ст. 107 КЗпП). 

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку (частина третя ст. 107 КЗпП).

Законодавчі норми про компенсацію роботи у святкові (неробочі) та вихідні дні самодостатні й не потребують регулювання в колективному договорі. Для наочності наведемо їх у таблиці.

 Із наведеного в таблиці порядку бачимо, що на відміну від оплати за роботу у вихідні дні за всіх систем оплати праці й відношення відпрацьованих годин до норми подвійна оплата за роботу у святкові дні безумовна — вона не «стикується» з ненаданням іншого дня відпочинку.

Іноді тривалість зміни у святковий день перевищує звичайну, наприклад, у разі роботи 10- і 12-годинними змінами. У цих випадках подвійній оплаті підлягають всі години роботи, що припадають на святковий день. 

Робота у святкові (неробочі) і вихідні дні оплачується в розмірі подвійної годинноїабо денної ставки, подвійної відрядної розцінки. Доплати, надбавки та премії не належать до виплат, які в разі роботи в ці дні проводяться в подвійному розмірі.

Згідно із роз’ясненнями Мінсоцполітики, годинна ставка для оплати роботи у святковий (неробочий) і вихідний день для працівників, яким установлені місячні оклади, визначається діленням місячного окладу на норму тривалості робочого часу в тому календарному місяці, коли працівник був залучений до роботи у святковий (неробочий) або вихідний день. За поденного обліку ця норма тривалості робочого часу календарна, а за підсумованого обліку — за графіком роботи.

Додамо, що годинну ставку доцільно визначати тоді, коли йдеться про оплату кількох годин роботи, якщо ж працівник працює звичайну тривалість робочого дня, то можна визначати денну ставку.

 

Випадки оплати праці у вихідний

Розглянемо випадки оплати праці у вихідний для працівників, які отримують місячні оклади, як складніші порівняно з іншими системами оплати.

Припустимо, що для працівників підприємства запроваджено поденний облік робочого часу та п’ятиденний 40-годинний робочий тиждень. Працівником, наприклад, у лютому 2021 р. було відпрацьовано 20 робочих днів. Затверджена наказом по підриємству календарна норма робочого часу в разі 20 робочих днів становить 160 годин. Працівник також відпрацював у цьому місяці й один день (8 годин) у вихідний (суботу). Як характер неявок і факт використання або невикористання відгулу впливає на розмір (подвійний або одинарний) оплати праці у вихідний день, з’ясуємо на прикладах, наведених нижче.

 

ПРИКЛАД 1
 
Оплата за роботу у вихідний у подвійному розмірі за умови відпрацювання
всіх робочих днів за поденного обліку робочого часу

 

Оклад працівника — 6000,00 грн. Він відпрацьовує 20 робочих днів і 1 день у суботу. День відпочинку він не брав. Усього відпрацьовано 21 день, при цьому норма — 20. Понад місячну норму відпрацьовано 1 день (8 годин). Ці 8 годин оплачуються в подвійному розмірі понад оклад.

Денна ставка: (6000,00 ÷ 20) × 1 = 300,00 грн.

Оплата за місяць: 6000,00 + (300,00 × 2) = 6600,00 грн.

 

ПРИКЛАД 2

Оплата за роботу у вихідний у подвійному розмірі
за наявності відпустки без збереження зарплати

Оклад працівника — 6000,00 грн. Працівнику було надано 1 день відпустки (чергової або без збереження зарплати — не має значення). Відпрацювання становитиме 20 днів: 19 (20 – 1) робочих і 1 день у суботу (8 годин). 

Розрахункова місячна норма робочого часу становитиме 19 днів, або 152 години (20 днів календарної норми мінус 1 день відпустки). У цьому випадку є перепрацювання місячної норми на 1 день (8 годин): 20 днів фактичного відпрацювання мінус 19 днів розрахункової місячної норми. 

Робота в суботу (8 годин) оплачується в подвійному розмірі понад заробітну плату, розраховану за 152 години, виходячи з місячного окладу.

Денна ставка: (6000,00 ÷ 20) × 1 = 300,00 грн.

Оплата за місяць: (6000,00 ÷ 20 × 19) + (300,00 × 2) = 6300,00 грн.
 


ПРИКЛАД 3

Оплата за роботу у вихідний в одинарному розмірі за наявності прогулу

Для розрахунку беремо ті ж вихідні дані, що й у прикладі 1 (норма — 20 робочих днів, або 160 годин, 8 годин роботи в суботу), але в працівника зафіксовано 1-денний прогул. У цьому випадку затверджена календарна норма робочого часу (20 робочих днів, 160 годин) не коректується (не зменшується) на цей 1 день прогулу як неявка, не передбачена чинним законодавством. Усього фактичне відпрацювання становитиме 20 робочих днів (152 години – 19 днів за графіком роботи та 1 день у суботу). І немає відхилення фактичного відпрацювання від норми робочого часу. Тому робота в суботу оплачується в одинарному розмірі понад заробітну плату, розраховану за 152 години, виходячи з місячного окладу.

Оплата за місяць: (6000,00 ÷ 20 × 19) + 300,00 = 6000,00 грн.

За підсумованого обліку робочого часу з місячним обліковим періодом використовуємо ті ж вихідні дані, що й за поденного обліку у вищенаведених прикладах. І в разі таких же неявок, як і у випадках з поденним обліком, будуть ті ж приклади подвійної й одинарної оплати роботи у вихідний.

Якщо обліковий період становить більше місяця, все також буде аналогічно. Різниця полягає лише в тому, що за таких умов оклад  працівнику підприємства виплачується за локальну норму робочого часу. А тому годинна ставка буде визначатися із розрахунку не з календарної норми.

 

ПРИКЛАД 4

Оплата за роботу у вихідний у подвійному розмірі
за умови відпрацювання всіх робочих днів

Оклад працівника — 6000,00 грн. Обліковий період за підсумованого обліку робочого часу — квартал. Календарна норма робочого часу за І квартал — 487 год., а локальна в межах кварталу: січень — 159 год., лютий — 152 год., березень — 176 год.

Працівник відпрацьовує у лютому за графіком роботи 19 робочих днів, у т. ч. один вихідний — 8 год. (всього 160 год.). День відпочинку він не брав. Понад місячну норму відпрацьовано 8 год. (160 – 152). Ці 8 годин оплачуються в подвійному розмірі понад оклад.

Денна ставка: 6000,00 ÷ 152 × 8 = 315,76 грн.

Оплата за місяць: 6000,00 + (315,76 × 2) = 6631,52 грн.

У цьому випадку 6000,00 грн — це оплата за виконану місячну норму робочого часу 152 год. у лютому. (У січні та березні працівник також отримує по 6000,00 грн за виконані 159 год. та 176 год. відповідно).


Таблиця. Порядок практичного застосування законодавчих норм про оплату праці
у вихідні та святкові (неробочі) дні

Категорії працівників за методологією ст. 107 КЗпП
Оплата праці за години, фактично відпрацьовані у вихідні та святкові (неробочі) дні
Без надання іншого дня відпочинку
(частина перша ст. 107 КЗпП)
за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні
З наданням іншого дня відпочинку
за роботу у вихідні дні
(виходячи із частини другої ст. 72 КЗпП — за правилами ст. 107 КЗпП)
за роботу у святкові (неробочі) дні за умови, що робота виконувалася понад місячну норму годин
(частина перша ст. 107 КЗпП)
1
2
3
4
Відрядники 
(робітники-розрядники і робітники-нерозрядники)
За подвійними відрядними розцінками
За одинарними відрядними розцінками
 За подвійними відрядними розцінками[1]
Почасовики 
(робітники-розрядники)
За подвійною годинною або денною ставкою
За одинарною годинною або денною ставкою
За одинарною годинною або денною ставкою[1]
Працівники, які одержують місячний оклад
 
 
 
у разі роботи понад місячну норму годин 
По подвійний вартовий або денній ставці понад оклад
 За одинарною годинною або денною ставкою понад оклад
За одинарною годинною або денною ставкою понад оклад [1]
у разі роботи в межах місячної норми годин 
За одинарною годинною або денною ставкою понад оклад
 Без виплат понад оклад 
Інший день відпочинку не надається, оплата праці проводиться за одинарною годинною або денною ставкою понад оклад [2]  (графа 2 таблиці)

 

 

[1] «Надання працівнику іншого дня відпочинку в разі виконання ним роботи у святковий день понад норму робочого часу не позбавляє працівника права на оплату праці в такий день у подвійному розмірі» (п. 4 Коментаря від 2010 р. до ст. 107 КЗпП (Ротань В. Г., Зуб І. В., Сонін О. Є. Науково-практичний коментар законодавства України про працю. — 11-те вид. — К.: Правова єдність, 2010. — с. 291)). 

 

[2] «Надання працівнику іншого дня відпочинку в разі виконання ним роботи у святковий день понад норму робочого часу не позбавляє працівника права на оплату праці в такий день у подвійному розмірі» (п. 4 Коментаря від 2010 р. до ст. 107 КЗпП (Ротань В. Г., Зуб І. В., Сонін О. Є. Науково-практичний коментар законодавства України про працю. — 11-те вид. — К.: Правова єдність, 2010. — с. 291)). 

 

 

 


ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП