Приймаємо водія:  чи можна оформити договір ЦПХ


◦ Трудовi вiдносини
◦ Прийняття на роботу
◦ Робота за договорами/угодами ЦПХ

Підприємство розвозить оптовим покупцям товари та власну продукцію. Чи може воно прийняти на роботу водія за договором цивільно-правового характеру чи обов’язково потрібно укладати з ним трудовий договір? Якою є специфіка кожного виду відносин, якщо йдеться про наймання водія (укладення договору з перевізником)? Відповіді на ці запитання — у статті


Трудові чи цивільно-правові відносини: 
обираємо зважено

Скажемо відразу, що до цивільно-правових договорів, предметом яких є надання фізособою послуг з перевезення, інспектори Держпраці ставляться дуже прискіпливо, адже іноді в таких правовідносинах можна легко розгледіти ознаки трудових. Однак насправді можливі обидва варіанти укладення договору з фізособою-водієм. Головне — врахувати всі чинники та правильно оформити документи.

Щоб визначитися, який договір укласти, слід знати як специфіку кожного виду відносин, так і їх наслідки. Поетапно з’ясуємо всі за і проти кожного варіанта.

 

Умови співпраці

Головною відмінністю між трудовими та цивільно-правовими відносинами є те, що працівник у штаті отримує зарплату за процес праці, а виконавцеві зі сторони платять за результат. До таких висновків неодноразово доходив Верховний Суд, наприклад, у постановах від 06.03.2019 р. у справі № 802/2066/16-а, від 13.06.2019 р. у справі № 815/954/18, від 02.02.2021 р. у справі № 0540/5987/18-а. 

Відповідно штатний водій, скажімо так, має дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, тобто починати роботу й закінчувати її у певний час, тоді як виконавець за цивільно-правовим договором на власний розсуд визначає, коли він виконає завдання — зв’язують його лише строки, в які він має вкластися.

Якщо водієві потрібно бути присутнім на роботі «від» та «до», в т. ч. інколи й за відсутності роботи за кермом, відпрацьовувати щоденно певну кількість годин, бути готовим до поїздок будь-куди протягом робочого часу — це, безперечно, ознаки трудових відносин, і в такому разі водія слід приймати на роботу.

Якщо ж перевізникові ставлять завдання розвезти товар за наданими адресами і визначають лише кінцеву дату виконання цієї роботи, така співпраця може бути оформлена укладенням цивільно-правового договору. 

 

Користування автомобілем

Друга важлива риса трудових відносин: працівник має бути забезпечений необхідними інструментами для виконання трудових обов’язків. Зокрема, якщо він працює водієм, то роботодавець має надати йому справне авто, на якому він їздитиме. Витрати на пальне в такому випадку нестиме роботодавець.

Працівник, який користуватиметься власним автомобілем для потреб підприємства, має право на компенсацію (ст. 125 КЗпП), розмір якої визначають за погодженням з працівником. Хоча правильніше в цьому випадку укласти договір оренди автомобіля з працівником. Витрати на пальне в такому разі також може нести роботодавець (але це окрема тема для розмови).

Що ж стосується фізособи-перевізника, йому лише доручають певну роботу — подбати про авто він має сам. Відповідно на його ж плечі лягають витрати з утримання авто (поточний ремонт, закупівля пального тощо). Тому, якщо буде обрано договір ЦПХ, перевізник має забезпечити наявність робочого транспорту для виконання роботи та оплатити пальне.

 

Відповідальність і ризики

Якщо виникне аварійна ситуація за участю автомобіля, яким керував працівник підприємства, відповідальність за наслідки в разі вини водія нестиме саме підприємство. Своєю чергою, виконавець за цивільно-правовим договором самостійно розбиратиметься з можливими надзвичайними подіями на дорозі.

Що стосується пошкодження товару та продукції під час перевезення, якщо це сталося з вини людини, яка керувала авто, винуватці також несуть різну відповідальність залежно від оформлення відносин.

Зі штатним водієм не можна оформлювати договір про повну матеріальну відповідальність — цього не дозволяє Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затверджений постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 р. № 447/24. Тому за завдання підприємству шкоди він відповідатиме лише в межах свого середнього заробітку (ст. 130 КЗпП). Якщо ж продукцію пошкодив перевізник-виконавець, він відповідатиме за це в таких розмірах, які передбачатиме договір, а всі спори вирішуватимуться в рамках цивільного законодавства.

 

Підсумки

Якщо підприємство має власне авто або укладає договір його оренди, водій постійно має бути присутній на робочому місці, а всі ризики, пов’язані з перевезенням, підприємство готово взяти на себе, тоді ваш варіант — оформлення водія штатним працівником.

Радо підпишете угоду з людиною, яка готова працювати на власному авто, не готові витрачатися на пальне, а потім займатися його списанням, не маєте потреби в регулярних перевезеннях, а продукцію потрібно доставляти лише час від часу? Тоді це цілком може бути договір цивільно-правового характеру.

 

Особливості укладення трудового договору з водієм

Прийняття працівника на роботу водієм має певні особливості. Зокрема, встановлюючи графік роботи водія, беріть до уваги не лише норми КЗпП, а й вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 р. № 340. До останнього, до речі, внесено зміни наказом Мінінфраструктури України від 24.06.2021 р. № 337, які наберуть чинності 10.12.2021 р.

Отже, на сьогодні тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин. За підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість його робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин. 

З 10.12.2021 р. максимальна тривалість періоду керування за підсумованого обліку збільшується до 56 годин на тиждень, але не може перевищувати 90 годин протягом двох тижнів.

Враховуйте також, що обов’язковою вимогою для водіїв є проходження ними медоглядів (ст. 45 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII). Наприклад, для підтвердження права на керування транспортним засобом водії підлягають періодичному медогляду (п. 1.3 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 р. № 65/80):

  • віком до 55 років (включно) — один раз на 10 років;
  • віком від 56 до 75 років (включно) — один раз на три роки;
  • віком від 76 років і більше — один раз на рік.

 

Як укласти ЦПД про перевезення товарів і продукції

Передусім запам’ятайте: у цивільно-правовому договорі не вказують, що людину, яка перевозитиме товар, приймають водієм, адже таке формулювання означатиме наявність трудових відносин. Натомість укладають договір про надання послуг з перевезення. 

Укладаючи договір, спирайтеся на вимоги глави 63 та глави 64 ЦКУ:

  • договір про перевезення вантажу укладають у письмовій формі (ст. 909 ЦКУ);
  • перевізник повинен надавати послугу особисто, якщо інше не встановлено договором. У будь-якому разі відповідальність за виконання умов договору несе перевізник;
  • плату за перевезення вантажу визначають за угодою сторін. При цьому перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання (частина четверта ст. 916 ЦКУ); 
  • перевізник зобов’язаний надати придатні для перевезення транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором (ст. 917 ЦКУ). 
  • перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. За втрату або пошкодження вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактичної шкоди, якшо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦКУ).
  • укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна накладна (ТТН) — єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

До речі, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III доповнено новою частиною третьою, яка висуває нові вимоги до оформлення товарно-транспортної накладної. Зазначені зміни набули чинності 01.10.2021 р.

При цьому усталеною є така позиція: ТТН обов’язкова лише в разі укладення договору на перевезення вантажу стороннім перевізником.

Податківці вважають, що за відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, які належать до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Порада від автора: у цивільно-правовому договорі про надання послуг із перевезення має бути визначений певний обсяг робіт. Уникайте абстрактних формулювань, щоб у інспекторів не виникло спокуси визнати відносини за таким договором трудовими. Якщо вантаж потрібно доставляти періодично, укладайте окремі договори для кожного завдання з доставки.

Сподіваємося, тепер вам буде легко вирішити, яку форму правовідносин з перевізником обрати, щоб вантаж було доставлено вчасно, а в контролерів не виникло зайвих запитань. 

 


ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП