Розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довіри (п. 2 ст. 41 КЗпП)


◦ Трудовi вiдносини
◦ Звільнення працівників

Додатковими підставами розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця є винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можна звільнити лише працівників, які обслуговують:

  • грошові цінності; 
  • товарні цінності (поняття «товарні цінності» в трудовому законодавстві не визначено, тож під ним слід вважати матеріальні цінності, що прийняті на зберігання, товари, що відпускаються зі складу, торговельного залу тощо); 
  • культурні цінності. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення, повернення в Україну культурних цінностей» від 21.09.1999 р. № 1068-XIV культурні цінності — це об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення (наприклад, твори живопису, графіки, скульптури, предмети музейного значення тощо). 

Розірвання трудового договору за вищезазначеними підставми можливе, якщо працівник безпосередньо обслуговує цінності. Під обслуговуванням розуміють прийняття, збереження товарних, грошових, культурних цінностей. Тож можна дійти висновку, що звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП може стосуватися лише працівників, які одержують згадані цінності під звіт, а саме матеріально відповідальних осіб, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП можуть укладатися договори про повну матеріальну відповідальність (наприклад, завідувачі кас, складів, контролери-касири, директори магазинів, товарознавці, експедитори по перевезенню вантажів тощо). 

Відповідно до п. 28 Постанови № 9 звільнення з підстав втрати довір’я можна визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). 

Не можуть бути звільненні за п. 2 ст. 41 КЗпП працівники, які виконують облікові функції (наприклад, керівники підприємств, бухгалтери, контролери, працівники кредитних відділів банку, оскільки, у їх трудових функціях відсутня ознака обслуговування грошових і товарних цінностей). Це стосується і тих працівників, які є членами інвентаризаційних комісій і беруть участь у визначенні кількості товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на складах, у торговельних залах та інших сховищах, виробничих та торговельних приміщеннях тощо. 

Основною умовою для звільнення працівника у зв’язку із втратою довіри є наявність вини в його діях. При цьому не має значення, чи це необережність, чи прямий умисел. Аналіз судової практики свідчить, що в разі виникнення трудового спору суди покладають на роботодавця обов’язок доводити наявність вини працівника. Тому лише факт нестачі товарних, матеріальних чи культурних цінностей не можна вважати підставою для звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП. Додатковими доказами можуть бути, зокрема, порушення порядку зберігання, транспортування цінностей тощо. 

Не допускається групове звільнення членів бригади з підстав втрати довіри, у т. ч. бригадира, у випадках, коли конкретні винуватці не встановлені. У той же час факт добровільного відшкодування заподіяного збитку не перешкоджає звільненню з мотивів втрати довіри. 

Звільнення у зв’язку з втратою довіри не є заходом дисциплінарного стягнення. Для розірвання трудового договору за п. 2 ст. 41 КЗпП не встановлено конкретного строку звільнення працівника. Хоча у п. 28 Постанови № 9 зазначено, що при розгляді трудових спорів з вищезазначених підстав варто враховувати час, який минув після вчинення працівником винних дій, що дають підстави для втрати довіри, подальшу поведінку працівника та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У разі розірвання трудового договору з працівником за п. 2 ст. 41 КЗпП роботодавець повинен отримати згоду профспілки. За загальним правилом, не допускається звільнення працівника під час перебування у відпустці та під час тимчасової непрацездатності. Також не можуть бути звільненими працівники, на яких поширюються гарантії, передбачені ст. 184 та 186-1 КЗпП.

Як зазначалося вище, працівника можна звільнити в будь-який час після вчинення дій, що дають підстави для втрати довіри з боку власника. Прийняте власником рішення про розірвання трудового договору оформлюється наказом, в якому як підстава звільнення може вказуватися будь-яке документальне підтвердження винних дій працівника (наприклад, акт інвентаризації, акт ревізії, доповідна записка про порушення умов перевезення чи зберігання товару тощо). З працівником проводяться всі розрахунки, видається копія наказу про звільнення. 

Зауважимо, що перед прийняттям рішення щодо звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП необхідно визначитися стосовно шкоди, завданої працівником підприємству. Адже, як зазначалося, працівника можна звільнити лише за винні дії, внаслідок яких підприємству завдані збитки. При цьому слід пам’ятати, що відповідно до ст. 127 КЗпП існують обмеження відрахувань із заробітної плати при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству. У разі покриття шкоди, завданої працівником підприємству, відшкодування можливе в розмірі, що не перевищує його середнього місячного заробітку та провадиться за розпорядженням власника шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Відповідний наказ має бути виданий не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення його про це. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до суду (ст. 136 КЗпП). 

Якщо шкода заподіяна працівником, на якого відповідно до ст. 134 КЗпП покладено повну матеріальну відповідальність, то відшкодування здійснюють у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству. Повна матеріальна відповідальність виникає у разі, якщо між працівником і власником згідно із законодавством був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю, за шкоду, завдану працівником, який перебував у нетверезому стані, та в інших випадках, передбачених ст. 134 КЗпП. 

 

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП