Оприлюднено текст постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 22.11.2024 р. № 1332. Нею в новій редакції викладено Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану та внесено зміни в Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств критично важливими. Одним з критеріїв бронювання та визнання підприємства критично важливим є розмір заробітної плати. Про те, яким він має бути, — у коментарі.
Новий порядок бронювання і (середня) зарплата
У новій редакції Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Порядок) про заробітну плату працівників, які можуть бути заброньованими, згадується двічі.
Відповідно до п. 8 Порядку не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які займають посади на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, нарахована заробітна плата яких в кожному місяці останнього звітного періоду (кварталу) нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %).
А п. 29 Порядку визначено, що протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично в разі, коли військовозобов’язаний, зокрема, займає посаду на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, за якою йому нараховано заробітну плату за кожний місяць останнього звітного періоду (квартал) не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %).
Мінімальна зарплата з 01.04.2024 р. і на 2025 р. — 8000,00 грн. Отже, йдеться про розмір заробітної плати у 20 000,00 грн (8000,00 × 2,5).
Звідси випливає відповідь на перше запитання, де написано, що зарплата 20 000,00 грн має бути саме в заброньованого працівника, і перший висновок: незалежно від того, за якими критеріями підприємство набуло статусу критично важливого, не можна бронювати конкретного працівника, у якого зарплата менша за 20 000,00 грн за кожний місяць останнього звітного періоду (кварталу).
Якщо ведемо мову про відновлення бронювання з 01.12.2024 р., то останнім звітним кварталом є ІІІ квартал — липень, серпень, вересень. Відповідно, якщо подавати списки на бронювання з 01.01.2025 р., останнім звітним кварталом буде ІV квартал — жовтень, листопад, грудень.
І зверніть увагу: у Порядку йдеться про розмір заробітної плати, а не про середню заробітну плату працівника, який пропонується до бронювання.
Оновлені критерії та (середня) зарплата
У Критеріях та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, зазнав змін пп. 6 п. 2 (таблиця).
Зміни в пп. 6 п. 2 Критеріїв та порядку
|
Було |
Стало |
|
Визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями: |
|
|
розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією |
розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників: |
|
державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або перебувають в комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 % (далі — держпідприємства; прим. ред.) за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією, господарським товариством; |
|
|
|
підприємств, установ, організацій за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією (крім держпідприємств) |
Як бачимо, у Критеріях тепер є дві категорії роботодавців — держпідприємства та інші підприємства, установи, організації. І для кожного — свої критерії відповідності рівню зарплати:
- у держпідприємств — не нижче середньої зарплати в регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату);
- у решти — не нижче 20 000,00 грн за останній календарний квартал.
Звідси маємо два запитання:
- як обчислювати кількість працівників;
- як обчислювати середню зарплату.
Один з варіантів відповіді — по-старому: і кількість працівників, і середню зарплату обчислювати в еквіваленті повної зайнятості, як це свого часу роз’яснювало Мінекономіки в листі від 13.02.2023 № 2704-20/5959-01.
Другий варіант — за даними звітності з ЄСВ, як це рекомендовано для податківців у п. 3.6 Методики проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, затвердженої наказом ДПСУ від 09.06.2023 р. № 444.
За звітні періоди починаючи з 01.01.2021 р. середня кількість найманих працівників визначається за рік за даними щоквартальних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, сумарне значення колонок 1, 2 та 3 (номер місяця у звітному кварталі) рядка 105 за всі звітні квартали року, розділене на кількість місяців, за які заповнено рядки 105 у поданій щоквартальній звітності.
Починаючи з 01.01.2021 р. доцільно визначати загальну суму нарахованого доходу найманим працівникам за рік відповідно до даних щоквартальних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску як сумарне значення колонок 1, 2 та 3 (номер місяця у звітному кварталі) рядка 1 «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу» за 4 звітних квартали року.
Мінекономіки 23.11.2024 р. вже оприлюднило повідомлення про зміни в бронюванні, але ці питання в ньому не розглядаються.
Чи можна «виправити» дані
Багатьох роботодавців цікавить, чи можна зараз внести якісь виправлення у звітність і збільшити зарплату найманих працівників. Наша відповідь — ні.
Звітність з ЄСВ за ІІІ квартал уже подано, і дані про розмір зарплати задекларовано. В абзаці сорок сьомому п. 1 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі — Порядок № 4), визначено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній звітний (податковий) період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Тобто донарахування зарплати за липень у листопаді включається в додаток Д1 у листопаді.
Так звана премія у поточному місяці за попередній (наприклад, у листопаді за жовтень; у листопаді за ІІІ квартал тощо) — це дохід періоду, у якому її нараховано, а не дохід періоду, за який її нараховано.
Єдиний варіант виправити розмір зарплати в додатках Д1 у липні – вересні — уточнюючий розрахунок з кодом типу нарахування «2». А це можливо, лише якщо за даними бухобліку нараховані одні суми, а у звітність включені інші. Наприклад, фактично нараховано 20 000,00 грн, а в додаток Д1 включено 8000,00 грн. У житті всяке буває, можна помилитися в декларуванні сум. Але суми ПДФО і ВЗ, напевно, мали бути утримані й сплачені правильно…
Запитання без відповідей
У Порядку йдеться про нараховану заробітну плату працівникові. Лише заробітну плату? А допомога по тимчасовій непрацездатності за кошти ПФУ? Особливо якщо недостаньо страхового стажу.
А відпустки без збереження зарплати, які призводять до пропорційного нарахування зарплати, до уваги беруться?
А звітний і календарний квартали — це які часові проміжки?
Висновки
Які б нормативні акти не приймалися, які б зміни і куди не вносилися, термінологія шкутильгає. І скільки б ми з вами не сперечалися, які б аргументи не наводили на користь своїх позицій тощо, по-іншому, ніж роз’яснить Мінекономіки, не буде. Тому або чекаємо узагальненого роз’яснення на цю тему, або кожен пише індивідуальні запити, наводить свої аргументи й отримує відповідь щодо конкретних умов.