Південне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці в одному зі своїх роз’яснень спростовує право працівника на увільнення від виконання посадових обов’язків зі збереженням посади, робочого місця та середнього заробітку на час проходження ним медичного огляду за приписом ТЦК та СП, аргументуючи це тим, що отримання такого припису не підтверджує й не означає факту зарахування до лав Збройних сил України.
Проаналізуємо згадане спростування.
Частиною третьою ст. 119 КЗпП визначено, що за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада. Тобто увільнення від виконання посадових обов’язків на час проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) цією нормою КЗпП не передбачено. Роз’яснення Південного міжрегіонального управління Держпраці базується на думці, що отримання припису ТЦК та СП на проходження ВЛК не підтверджує й не означає факту зарахування до лав Збройних сил України.
Крім того, частина друга ст. 119 КЗпП гарантує працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених, зокрема, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232) надання гарантій та пільг відповідно до цього закону. Частиною другою ст. 21 Закону № 2232 визначено, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, направленням, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) ТЦК та СП, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на медичний огляд, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за такими громадянами місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Стаття 65 Конституції України встановлює конституційний обов'язок громадян України захищати свою Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, шанувати її державні символи. Невід’ємною частиною обов'язку захисту Вітчизни є насамперед обов'язок дотримання Правил військового обліку, в пп. 4 п. 1 яких вказано, що призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СП.
Тобто проходження медичного огляду за направленням ТЦК та СП є одним із конституційних обов’язків.
Частиною першою ст. 119 КЗпП визначено, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.