КЗпП не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, визначені у ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження». Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видання наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків.
Алгоритм дій роботодавця в разі поновлення працівника на роботі без рішення суду передбачає такі етапи:
1. Виклик працівника на роботу.
2. Видання наказу про поновлення працівника на роботі. Поновлення відбувається з дати звільнення працівника. Ознайомлення останнього з наказом про поновлення на роботі під підпис.
3. Внесення запису в трудову книжку (якщо вона паперова).
Відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. Тож після видання наказу про поновлення на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Вам потрібно зазначити «Запис № _____ є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 зазначаємо про наказ про поновлення на роботі.
4. Виплата працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з дати видання наказу про звільнення). Оплата за моральну шкоду не здійснюється. Обов’язок її виплати виникає тільки на підставі рішення суду.
5. Допуск працівника до виконання трудових обов’язків. Подання на підпис зміненої посадової інструкції (якщо потрібно).
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, ухвалене органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома ст. 235 КЗпП). Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що його виконують не з часу набуття ним законної сили (як це передбачено для переважної більшості судових рішень), а негайно з часу його оголошення на судовому засіданні, що забезпечує швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП суду належить встановити:
- чи мала місце затримка виконання такого рішення;
- у разі наявності затримки виконання рішення – встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Зважаючи на лексичне значення (тлумачення) поняття «затримка» (синонім – зволікання), за змістом норм ст. 236 КЗпП затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (див. постанову Верховного Суду України від 01.07.2015 р. у справі № 6-435цс15).
Алгоритм дій у разі поновлення працівника на роботі за наявності рішення суду передбачає такі етапи:
- Видання наказу або розпорядження про поновлення на роботі. Поновлюють на роботі не з дати прийняття судом відповідного рішення, а з дати звільнення працівника, яка згідно з цим рішенням визнається недійсною. Роботодавець повинен підготувати наказ незалежно від того, чи буде оскарження далі рішення суду.
«Поновити, скасувавши наказ про звільнення…
Внести зміни до трудової книжки…
Виплатити середній заробіток…
Підстава – рішення суду у справі №_____».
- Внесення в трудову книжку нового запису.
У такому разі визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, який визнаний судом незаконним. Наприклад: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 робиться посилання на наказ (розпорядження) про поновлення на роботі.
Розглянемо ситуацію, коли роботодавець виконує рішення суду, а працівника немає на робочому місці або він за межами України чи ВПО. Так, факт нез’явлення працівника на роботі не позбавляє роботодавця можливості вчиняти дії щодо його розшуку, надсилати йому повідомлення та/або копію наказу про поновлення на посаді. Відсутність працівника на роботі має відображатись у табелі обліку робочого часу без нарахування заробітної плати, і надалі роботодавець може звільнити такого працівника на загальних підставах. Прогул без поважних причин слід фіксувати з дати, коли йому стало відомо про таке поновлення.
Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснене з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі (ст. 237 КЗпП).
В огляді судової практики розглянуто постанову Миколаївського апеляційного суду від 08.02.2023 р. у справі № 486/399/21. Згідно з обставинами справи 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 видала та підписала наказ про розірвання трудового договору із заступником головного лікаря з організаційно-методичної роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 вересня 2020 року у справі № 486/691/20 звільнення ОСОБА_2 визнано незаконним та скасовано наказ, а також стягнуто з КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96 640 гривень 29 копійок з урахуванням податків і обов’язкових платежів. Таким чином, рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 незаконно звільнена на підставі наказу.
Апеляційний суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку про наявність у діях відповідача всіх складових елементів цивільно-правової відповідальності, а саме:
- протиправної поведінки, яка виявилась у виданні незаконного наказу про звільнення особи;
- завданої шкоди внаслідок визнання його незаконним та скасування у вигляді сплати КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» середнього заробітку за час вимушеного прогулу незаконно звільненому працівнику;
- причинного зв’язку між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача, а також вини заподіювача шкоди як керівника закладу, який видав незаконний наказ.