Питання про оплату е-лікарняних сумісникам нині дуже актуальне. Адже це питання начебто визначено нормативними актами, але є певні неузгодженості та й на практиці це просто не реалізовано.
Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг ПФУ (п. 2 р. ІІ Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234, далі – Порядок № 1234). Так звучить норма, проте на практиці зовсім інша ситуація.
Так, у вересні 2021 р. роботодавці не отримували е-лікарняні за основним місцем роботи працівників, натомість їх отримали роботодавці за сумісництвом. При цьому взяти до роботи їх не могли ні перші, ні другі.
У жовтні (так само було і в червні–серпні 2021 р.) е-лікарняних знову не бачать страхувальники на роботі за сумісництвом. Звісно, проблеми немає у тих страхувальників-роботодавців, у яких працюють внутрішні сумісники.
Тож акцентуємо увагу, яких правил слід дотримуватися роботодавцям, які не отримують е-лікарняні сумісників, до вирішення цієї проблеми.
У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, далі – Закон № 1105). Звісно, у дану норму потрібно внести зміни, проте поки що ніхто навіть не збирається цього робити.
Для паперових листків непрацездатності ця норма актуальна, а для е-лікарняних – ні. Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798 теж зазначив: надавати за місцем роботи за сумісництвом копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи не потрібно.
Отже, копія роздруківки е-лікарняного не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику.
Якщо е-лікарняного сумісника немає в електронних кабінетах страхувальників листків непрацездатності, застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з ЕРЛН, виданого територіальними органами ПФУ в паперовій формі для кожного роботодавця окремо (п. 16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 328).
На це вказує і Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798. Як правило, спеціалісти Фонду під час опрацювання заяви-розрахунку перевіряють наявність е-лікарняних у електронних кабінетах страхувальників і можуть затребувати копію такого витягу (якщо його все ж вдалося отримати).
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом» (п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2001 № 1266).
Отже, підставою для оплати е-лікарняного сумісника є його наявність в кабінеті відповідного страхувальника (чи отриманий у ПФУ паперовий витяг з ЕРЛН) і надана сумісником довідка про середню зарплату з основного та інших місць роботи.
Якщо працівник дійсно працював у період хвороби, то підстави для оплати е-лікарняного немає. Проте рішення про відмову в оплаті листка непрацездатності має прийняти комісія з соціального страхування підприємства.
А якщо підприємство вирішило оплатити період тимчасової непрацездатності через відсутність е-лікарняного (працівник дійсно хворів), то воно допускає одразу кілька порушень.
Які порушення у цьому випадку може знайти інспектор праці під час перевірки?
По-перше, відсутність достовірного обліку роботи (робочого часу), що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
По-друге, маємо низку порушень Закону № 1105, які підлягають контролю, що в видно з уніфікованої форми акту перевірки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161.
Зокрема, у цьому випадку не буде забезпечено право застрахованої особи на отримання матзабезпечення у разі настання страхового випадку; не буде нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована відповідно до Порядку № 1266 і ч. 4 ст.19 Закону № 1105; не будуть оплачені перші п’ять днів непрацездатності за рахунок підприємства.
Звісно, за кожне таке порушення загрожує фінансовий штраф у розмірі всього лиш мінімальної зарплати, проте таких порушень може бути кілька й тоді сума штрафу стане суттєвою.
Для того, щоб убезпечити себе від претензій контролерів варто:
- вести облік лікарняних у журналі чи електронній формі, де фіксувати дату надходження е-лікарняного в кабінет страхувальника, дату закриття й дату готовності до оплати;
- зафіксувати у службовій записці працівника бухгалтерії на ім’я керівника (у відповідному протоколі комісії соцстраху) факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного та інших місць роботи. Адже комісія соцстраху з вини працівника може пропустити 10-денний термін, а бухгалтерія без довідки не зможе нарахувати лікарняні.
