30 січня 2024 року було зареєстровано новий законопроєкт № 10449, яким пропонується ряд змін щодо порядку ведення військового обліку. Розглянемо основні з них.
Кодекс адміністративного судочинства пропонується доповнити новою статтею 283-2 «Особливості провадження у справах за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки»
Провадження у справах за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ним визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо:
1) тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України – на строк до виконання такою особою вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом;
2) тимчасового обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами – на строк до виконання такою особою вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом;
3) накладення арешту на кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах – на строк до виконання такою особою вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.
Заява подається до суду першої інстанції протягом 5 днів з дня встановлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку заявника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, фізичної особи, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи заявника, що скріплюється печаткою.
У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту її постановлення.
Суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 15 днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд заяви відбувається в судовому засіданні з повідомленням сторін. У разі неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд розглядає заяву в письмовому провадженні.
Рішення суду у справах, визначених цією статтею, підлягають негайному виконанню в порядку встановленому законом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом 15 днів з дня їх проголошення.
Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй повного рішення суду.
Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у п’ятнадцятиденний строк з дня відкриття апеляційного провадження.
Статтю 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” пропонується доповнити такими частинами:
Військовослужбовці, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше як до досягнення нею шестирічного віку, залишаються на військовій службі у розпорядженні відповідного військового формування (посадової особи, яка має право на призначення на посади) у порядку, визначеному положеннями про проходження громадянами України військової служби, а після їх закінчення – призначаються на попередні або на інші, не нижчі ніж попередні, посади. Військовослужбовцям військової служби за контрактом під час перебування у такій відпустці продовжується строк контракту про проходження військової служби до закінчення зазначених відпусток (у разі відсутності їх клопотань про звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту), а також на строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту.
Військовослужбовцям зараховується час перебування у зазначених відпустках до строку вислуги у військовому званні.
Військовослужбовцям після їх звільнення з полону надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону).
Пропонується уточнити статтю 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах:
- 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби у зв’язку із звільненням з полону;
- 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” під час дії особливого періоду та воєнного стану; у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим; у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
- 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” у мирний час.
Військовослужбовцям військової служби за призовом осіб офіцерського складу одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується у разі звільнення з військової служби з таких підстав: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”; у зв’язку із звільненням з полону; у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим; у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя; у зв’язку із закінченням строку військової служби за призовом осіб офіцерського складу під час дії воєнного стану.
Одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.
Пропонуються зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Зокрема, статтю 3 доповнити:
У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку, зобов’язані додатково пред’явити військово-обліковий документ з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з військового обліку. Ця норма не поширюється на працівників системи органів дипломатичної служби, членів їх сімей.
Статтю 6 цього Закону доповнити:
Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадку, передбаченому пунктом 11 частини першої цієї статті, може встановлюватися рішенням Кабінету Міністрів України або військовим командуванням відповідно до указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затвердженого Верховною Радою України.
У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачаються такі зміни.
Стаття 36. Повноваження у сфері оборони
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження:
1) забезпечення організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та альтернативну (невійськову) службу, направлення для проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби; сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення розпорядження керівника місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик військовозобов’язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
2) забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
31) здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів;
32) забезпечення на території відповідних населених пунктів планування та проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації після набрання чинності відповідного Указу Президента України;
Під час дії в Україні правового режиму воєнного стану виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з питань здійснення зазначених повноважень є підконтрольними відповідним військовим адміністраціям.
Закон України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає уточнення.
Стаття 27. Повноваження у сфері оборони
Місцева державна адміністрація здійснює, зокрема, заходи, пов’язані з територіальною обороною, цивільним захистом на відповідній території;
…
5) вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України;
6) здійснює під час мобілізації своєчасне оповіщення, забезпечує прибуття на збірні пункти та призов через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, забезпечує прибуття транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів;
7) організовує на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць планування та забезпечує проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації після набрання чинності відповідного Указу Президента України;
8) організовує та забезпечує на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, надання звітності з цих питань;
9) контролює мобілізаційну підготовку та перевіряє стан мобілізаційної готовності місцевих державних адміністрацій нижчого рівня, органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій, які розташовані на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (крім підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, інших державних органів) та звітують з цих питань;
10) взаємодіє з органами державної влади, іншими державними органами, силами оборони і силами безпеки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, надають їм і одержують від них в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання повноважень з питань мобілізаційної підготовки, мобілізації та демобілізації.
Уточнено та доповнено норми Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»
З моменту оголошення загальної мобілізації транспортні засоби, які призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, забороняється відправляти до інших областей або за межі території України, передавати права власності на них юридичним особам або громадянам, в оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою, а також вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів військовим формуванням.
Міністерство оборони України виконує наступні обов’язки:
- забезпечує накопичення в непорушному запасі озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів, продовольства, речового та іншого майна;
- організовують та забезпечують створення мобілізаційних резервів на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України;
- планує, координує та забезпечує у межах компетенції виконання робіт з формування, ведення, закладання та використання страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;
- розробляє пропозиції щодо створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації та реалізації мобілізаційних потужностей на підприємствах, в установах і організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України;
Стаття 21. Обов’язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
1. Підприємства, установи і організації зобов’язані:
…
- утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об’єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;
- сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
- забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, у порядку, визначеному частинами третьою - п’ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів;
- забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у строк та місце, зазначені в частковому наряді;
- здійснювати заходи щодо підготовки до розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі в разі мобілізації до Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, розгортання та передачі їх в особливий період згідно з мобілізаційними планами;
- надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;
…
Громадяни України зобов’язані:
- реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України чи розвідувальному органі Міністерства оборони України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу Міністерства оборони України.
Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися:
- військовозобов’язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, – до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу Міністерства оборони України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки (доведення розпорядження) про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначене у ній (ньому) місце та строк.
У повістці (розпорядженні) про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначається:
1) прізвище, ім’я по батькові та дату народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку (розпорядження);
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку чи розпорядження;
6) реєстраційний номер повістки (розпорядження);
7) роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв’язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Днем вручення повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є:
1) день вручення такої повістки під розписку;
2) день отримання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Якщо повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки надіслано до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста пізніше 17 години, така повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлення про її доставлення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Про причини неприбуття громадянин повідомляє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» також зазнала змін:
Відстрочку від мобілізації мають:
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати елементів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;
- усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
- опікун особи, визнаної судом недієздатною;
- члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за нею, а члени сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності), що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- члени сім’ї першого споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України “Про освіту” (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Змінюється порядок бронювання працівників:
1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
- державної служби категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів – усі військовозобов’язані;
- державної служби категорії “Б”, “В”, в органах місцевого самоврядування – до 50 відсотків кількості військовозобов’язаних;
2) в Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Службі судової охорони, в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, патронатних службах за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини;
3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники, а також які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зобов’язані уточнити свої облікові дані стосовно їх бронювання через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язки, передбачені цим Законом під час мобілізації
Стаття 27. Заходи впливу
1. У разі невиконання під час мобілізації військовозобов’язаним чи резервістом обов’язків, передбачених частиною 3 статті 22 цього Закону, та за умови відсутності можливості Національною поліцією здійснити адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом 5 днів надсилає громадянину в електронній формі (у разі, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста) або в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання громадянина вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога).
2. Форма вимоги встановлюється Міністерством оборони України.
3. Днем вручення вимоги є:
1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
2) день отримання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повідомлення про доставлення вимоги до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресоюмісцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресоюмісцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.
Якщо вимога надіслана до електронного кабінету пізніше 17 години, така вимога вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлення про її доставлення.
У разі відмови громадянина отримати вимогу або у разі неможливості вручення вимоги з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини третьої цієї статті, громадянин вважається повідомленим про вимогу, а вимога вважається врученою.
4. У разі, якщо громадянин добровільно протягом
10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків) або не з’явився до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, щодо:
1) тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за межі України – на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою;
2) тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортними засобами - на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою;
3) накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах - на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою.
5. Вимога вважається відкликаною у разі:
1) виконання громадянином обов’язку (обов’язків), зазначеного у вимозі;
2) прибуття громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном;
3) рішення суду щодо незадоволення вимог територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передбачених частиною четвертою цієї статті.
6. За наявності підстав, передбачених пунктами 1-2 абзацу першого цієї частини статті територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не пізніше наступного робочого дня надсилає органу державної виконавчої служби повідомлення про відкликання вимоги та/або видає громадянину довідку про виконання ним обов’язку (обов’язків), зазначеного у вимозі, або про прибуття громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном.
7. Вимога може бути оскаржена до суду у порядку та строки, визначені законом.
У Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу» передбачаються ще такі зміни:
З’являється поняття «базова» військова служба.
Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Щороку протягом січня - березня беруться на облік, громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років.
Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік призовників.
Для взяття на військовий облік призовників громадяни України зобов’язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі – добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.
Зазначені громадяни України можуть обирати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24 років.
Строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
- в мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;
- а ід час дії воєнного стану – на строк до трьох місяців.
Військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану:
- військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
- військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;
- військовослужбовці, які є усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї першого або другого ступеню споріднення (за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності), який є особою з інвалідністю I групи, що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного), який є особою з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувального органу Міністерства оборони України – у відповідному підрозділі розвідувального органу Міністерства оборони України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були раніше засуджені за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Стаття 20. Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану
…
У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо. На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).
У період дії воєнного стану громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.
Дійсність військово-облікових документів перевіряється консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується у разі:
- оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
- вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
- вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;
- вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.
В умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.
Дійсність військово-облікових документів перевіряється працівником відокремленого підрозділу у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про державну службу».
Стаття 19. Право на державну службу
На державну службу не може вперше вступити особа чоловічої статі віком до 60 років, яка не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, звільнених від проходження базової військової служби відповідно до статті 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” або визнаних за станом здоров’я непридатними до проходження військової служби.
Закон України
«Про Національну поліцію»
Стаття 24. Додаткові повноваження поліції
…
4. Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
5. За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України, органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 32. Перевірка документів особи
1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
…
2. У період дії воєнного стану поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документу разом з документом, що посвідчує особу у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.