Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 р.
у справі № 160/28314/23 щодо надання відстрочки заброньованому працівнику
Обставини справи. Відповідно до наказу № 2933-к/тр ПАТ «Укрнафта» позивача прийнято на роботу з 23.08.2023 на посаду водія автотранспортних засобів.
Так, 05.09.2023 ПАТ «Укрнафта» за вих. № 01/01/14/1/07-02/02/5435 звернулося до Міністра енергетики України та надало список військовозобов’язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час ПАТ «Укрнафта» за формою згідно з додатком 2, довідкою про кількість військовозобов’язаних ПАТ «Укрнафта» за формою згідно з додатком 3 та обґрунтуванням доцільності бронювання військовозобов’язаних працівників ПАТ «Укрнафта» згідно з додатком 1.
Відповідно до даного звернення згідно з додатком 2 за номером «982» в список військовозобов’язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час ПАТ «Укрнафта», включено ОСОБА_1, 1992 року народження, водія (молодий сержант/790).
Наказом Міністерства економіки України від 27.09.2023 № 14355 про бронювання військовозобов’язаних за ПАТ «Укрнафта» заброньовано на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаних, які працюють в зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/26223 від 25.09.2023).
Отже, згідно з наказом Міністерства економіки України від 27.09.2023 № 14355 ОСОБА_1, 1992 року народження, (молодий сержант/790) надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців.
ПАТ «Укрнафта» листом від 27.10.2023 вих. № 01/01/14/01/07/01-02//02/1770 надіслало до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про бронювання військовозобов’язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 року № 14355, яким надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації солдату ОСОБА_1, 1992 року народження, ВОС 790 та проханням зарахувати останнього на спеціальний військовий облік.
Надалі 25.10.2023 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 з документами про бронювання військовозобов’язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 року № 14355, якими надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з тим, позивачу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано повістку (на відправку) про прибуття 30.10.2023 о 8:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_4, проте позивач відмовився від повістки, про що було складно акт про відмову отримання повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.10.2023. Позивач вважає протиправною відмову відповідача в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Обґрунтування Суду. Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що визначена чинним законодавством процедура бронювання військовозобов’язаних ПАТ «Укрнафта» дотримана.
Крім того, вищезазначеними нормами чинного законодавства не встановлено жодного обмеження щодо бронювання позивача.
Таким чином, враховуючи погодження наказом Міністерства економіки України від 27.09.2023 року № 14355 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1, 1992 року народження, (молодий сержант/790) та надання ПАТ «Укрнафта» відповідачу всіх необхідних документів, згідно Постанови № 76, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог статті 23 Закону № 3543-ХІІ позивач має відстрочку від призову на військову службу у строк до 27.03.2024 включно, як заброньованого працівника ПАТ «Укрнафта».
На думку колегії суддів апеляційної інстанції порушення права позивача на відстрочку від військової служби під час мобілізації виразилось у бездіяльності відповідача щодо ненадання такої відстрочки, а тому саме така бездіяльність підлягає визнанню протиправною, а не дії.
Докладніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 р.
у справі № 400/3421/24 щодо надання відстрочки
Обставини справи. Позивач є рідним братом ОСОБА_2, що підтверджується відомостями про їх батьків, які зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_1 від 25.11.1966 серія НОМЕР_1 і у свідоцтві про народження ОСОБА_2 від 24.02.1970 серія НОМЕР_2.
Згідно з даними про місце проживання, які вказані у паспортах громадянина України, позивач і ОСОБА_2 з 20.07.2007 проживають за одною адресою.
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.09.2023 серія 12 НОМЕР_3 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства.
У Довідці Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров’я» Миколаївської обласної ради від 16.05.2023 № 324 та Висновку лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу від 29.03.2024 № 272 вказано, що вона потребує сторонньої допомоги.
Протоколом засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 08.06.2023 № 5 встановлено, що ОСОБА_2 не одружена, дітей не має.
У березні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову як особі, яка доглядає за особою з інвалідністю ІІ групи.
Листом від 28.03.2024 № 2261 відповідач проінформував позивача про відмову в задоволенні його заяви, зазначивши, що він не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, а лише здійснює їх оформлення.
Обґрунтування Суду. До 17.05.2024 до повноважень відповідача належить оформлення відстрочок від призову під час мобілізації для військовозобов’язаних, які проживають на території відповідного району.
З 18.05.2024 повноваження щодо надання відстрочок військовозобов’язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону № 3543-ХІІ, належать комісіям при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), які очолюють відповідні керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом зобов’язання відповідача передати звернення позивача про надання йому відстрочки від мобілізації, про відмову в задоволенні якого його повідомлено листом відповідача від 28.03.2024 № 2261, за належністю для розгляду по суті до відповідної комісії, утвореної при ІНФОРМАЦІЯ_2.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Результатом розгляду справи стало: Зобов’язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_3; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) передати звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_4 ) про надання йому відстрочки від мобілізації, про відмову в задоволенні якого його повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 № 2261, за належністю для розгляду по суті до відповідної комісії, утвореної при ІНФОРМАЦІЯ_2.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за посиланням.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2024 р.
у справі № 280/4159/24 щодо видачі тимчасового посвідчення
Обставини справи. 01.06.2023 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_3, якою визнаний придатним до військової служби та отримав повістку на відправку, за якою йому наказано 08.06.2023 з’явитися за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
05.06.2023 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу йому тимчасового посвідчення військовозобов’язаного для подальшого оформлення відстрочки від призову на військову службу. На підтвердження підстав для відстрочки до заяви долучено лист від 02.06.2023 № 949 начальника депо структурного підрозділу «Запорізьке моторовагонне депо», в якому зазначено, що позивач працює помічником машиніста електропоїзда в Запорізькому моторвагонному депо. На виконання листа Мінекономіки від 12.07.2022 № 2714-20/47561-03 працівник підлягає наданню відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на 6 місяців. Просимо посприяти у вирішенні питання щодо проходження медичного огляду, видачі військового квитка на руки нашому працівнику ОСОБА_1 для подальшого бронювання згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45. Жодної відповіді на заяву позивача відповідач не надав.
24.04.2024 позивач повторно звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу йому тимчасового посвідчення військовозобов’язаного.
27.04.2024 відповідач листом № 1/4/2373 запропонував позивачу особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання військово-облікового документа встановленої форми згідно з Наказом Міністерства Оборони України від 21.11.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2017 за № 1511/3137, оформленого згідно з нормами чинного законодавства 01.05.2024 о 16 годині 10 хвилин.
Обґрунтування Суду. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов’язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо оформлення та видачі військово-облікових документів призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, після отримання від позивача заяви про видачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного з доданими документами повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про що повідомити заявника.
У свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення за результатом розгляду заяви позивача, свідчить про протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Докладніше з текстом рішенням можна ознайомитися за посиланням.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2024 р.
у справі № 120/18515/23 щодо вилучення військового квитка
Обставини справи. Позивач ОСОБА_1 в серпні 2023 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою внесення у військовий квиток оновленого номеру військово-облікової спеціальності (ВОС).
Разом з тим, як зазначає позивач і не заперечує відповідач, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучили у позивача його військовий квиток, не повернувши відразу назад.
05.09.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4, в якій просив повернути його військовий квиток, який він надав для зміни ВОС, та у разі відмови, просив надати відповідь письмово. Дану заяву прийняв на реєстрацію л-нт В. Пилявець, про що поставив свій підпис. Матеріали справи не містять відповіді на дану заяву.
09.11.2023 позивач направив заяву аналогічного змісту поштовим відправленням з описом вкладень, яку відповідач, згідно з повідомлення про вручення, отримав 14.11.2023.
Листом від 20.11.2023 № 6845 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що військовий квиток військовозобов’язаного видається під особистий підпис заявника, а отже, не може бути направлений засобами поштового зв’язку, що на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні заяви та вказав, що при собі потрібно мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що працівники РТЦК мали намір надати позивачу повістку на військову службу, але так як позивач пред’явив документи, що підтверджують бронювання за підприємством до 08.05.2024 повістку № Р3/1870 від 06.12.2023 вручили на 08.05.2024.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, яка виразилась у не поверненні відразу, як вважає позивач, з внесеними змінами військового квитка, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Обґрунтування Суду. Порушенням суб’єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлює одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов’язаної особи.
Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб’єктивних прав та обов’язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов’язку.
Суд звертає увагу, що неможливість використовувати військовий квиток є надмірним тягарем для позивача в період дії воєнного стану.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповернення ОСОБА_1 військового квитка, а тому, військовий квиток підлягає поверненню ОСОБА_1.
Разом з тим, вимоги позивача про зобов’язання ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 його військовий квиток саме з внесенням оновленого номеру його військово-облікової спеціальності задоволенню не підлягають, адже обов’язок по внесенню оновленого номеру ВОС покладено на відповідні органи ТЦК, а тому суд не може перебирати на себе повноваження ІНФОРМАЦІЯ_4 при вирішенні питання про внесення оновленого номеру ВОС, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за посиланням.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 р. у справі № 160/7925/24 щодо мобілізації заброньованого працівника
Обставини справи. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працює у Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля».
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 09.03.2023 № 84 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» включено до реєстру підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до абз. 7 п. 8 Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76, працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, а також працівники зазначених в абзаці другому цього пункту підприємств, установ і організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Виходячи з викладеного, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», дотримуючись норм чинного законодавства та порядку бронювання військовозобов’язаних, подало списки працівників, які підлягають бронюванню, до Мінекономіки. Відповідно до наказу Мінекономіки № 17450 від 17.11.2023 працівників Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» було заброньовано за підприємством строком на шість місяців.
Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного ОСОБА_1, 1982 року народження, номер НОМЕР_4, військове звання солдат, що працює в Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля» за професією прохідник, ВСП «Шахтоуправління Дніпровське», відповідно до наказу Мінекономіки № 17450 від 17.11.2023 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців: до 17.05.2024 (номер у списку 3342).
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача призвано на військову службу за мобілізацією та примусово доставлено до проходження служби до військової частини НОМЕР_3, посилаючись на недійсність бронювання. Позивач з такою позицією відповідача не погоджується, вважає, що має право на відстрочку від призову за мобілізацією, що стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Обґрунтування Суду. Суд зауважує, що вказаний витяг містить інформацію щодо військово-облікової спеціальності позивача.
Таким чином, володіючи інформацією про факт бронювання позивача за ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідач фактично вчинив дії, які прямо суперечать приписам ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII за наявності чинного наказу Мінекономіки № 17450 від 17.11.2023, яким заброньовані працівники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за списком, який у встановленому законодавством порядку погоджений Генеральним штабом Збройних Сил України.
Відповідач у листі від 15.03.2024 № 2682 «Щодо відмови в бронюванні» не навів норми законодавства, якими передбачено повноваження районного центру комплектування та соціальної підтримки перевіряти правомірність наказів Мінекономіки щодо бронювання військовозобов`язаних.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач протиправно не взяв до уваги вищезазначені документи, які підтверджують право позивача на надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 17.05.2024.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за посиланням.