Рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 389/1990/24 щодо застосування частини третьої ст. 210 КУпАП
Обставини справи. 03 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову№ 167 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що громадянин, досягнувши віку старше 25 років, під час дії воєнного стану в особливий період порушив правила військового обліку, а саме після виключення з обліку призовників протягом більше 13 років не ставав на військовий облік як військовозобов’язаний у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Відповідно, не отримав військово-облікового документа (військового квитка чи тимчасового посвідчення), який є документом, що посвідчує особу військовозобов’язаного та визначає належність його власника до виконання військового обов’язку, чим порушив правила військового обліку під час дії воєнного стану в особливий період, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Обґрунтування Суду. 19 травня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09.05.2024 р. № 3696-ІХ, яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною третьою, а саме щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Отже, до 19.05.2024 р. норми частини третьої ст. 210 КУпАП не існувало. Тобто з 19.05.2024 р. було встановлено 60-денний строк, щоб громадянам України уточнити свої дані щодо виконання військового обов`язку, що передбачає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Судом встановлено, що позивач, якому ще у 2011 році виповнилося 25 років, і це був граничний вік для призовника на час виникнення правовідносин, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний, однак законом не визначалось строків виконання цього обов`язку. Доказів вжиття органом, на який покладалося ведення військового обліку військовозобов`язаних, вищевказаних заходів щодо взяття призовника ОСОБА_1 на військовий облік матеріали справи не містять. Також відсутні докази, що позивач отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 (до липня 2021 року Знам`янського ОМВК) з метою постановлення на облік.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з травня 2011 року, бо норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19 травня 2024 року, одночасно із вказівкою про 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ОСОБА_1 і зробив 29 травня 2024 року. Таким чином, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має зворотньої дії у часі. Крім того, згідно зі ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися тут.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2024 р. у справі № 387/753/24 щодо притягнення до відповідальності особи, яка мала відстрочку від призову
Обставини справи. Судом встановлено, що 24.05.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 стосовно позивача було винесено постанову № 127/2024 за справою про адміністративне правопорушення за частиною другою ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн.
За змістом постанови, ОСОБА_1, перебуваючи у статусі військовозобов`язаного, була належним чином повідомлена про необхідність з'явитися на 09 год. 00 хв. 15.05.2024 р., у зазначений час та дату не прибула, причин своєї неявки не повідомила.
Відповідно до витягу з книги протоколів засідань комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (протокол 5 від 02.02.2024 р.№2/207) громадянину ОСОБА_1 рішенням комісії надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно з вимогами абзацу 2 частини третьої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації діє до 27.06.2024 р.
Обґрунтування Суду. Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник у судовому засіданні зауважили на тому, що в постанові допущено описки, тому притягнення до адміністративної відповідальності останній просив здійснювати за частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.
При цьому суд зважає, що виправлення помилок у спосіб, запропонований відповідачем, не визначено чинним законодавством, тому відхиляє доводи відповідача в цій частині.
Водночас, за умови кваліфікації адміністративного правопорушення за частиною третьою ст. 210-1 КУпАП, суд зважає, що цю норму доповнено частиною третьою Законом України від 09.05.2024 р. № 3696-ІХ, який набув чинності 19.05.2024 р., тобто після 15.05.2024 р.
Примітка до ст. 210 КУпАП визначає, що положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються в разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З матеріалів справи випливає, що відповідачу було достеменно відомо про наявність у позивача станом на 15.05.2024 р. відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Вказані обставини встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів і не спростовані відповідачем.
Суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а також не доведено дотримання під час винесення оскаржуваної постанови вимог ст. 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин та вирішення її в точній відповідності із законом.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися тут.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2024 р. у справі № 607/5014/24 щодо притягнення до відповідальності за неповідомлення про призначення директора
Обставини справи. ОСОБА_1 визнана винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.
Згідно з протоколом 13 лютого 2024 року під час проведення аналізу реагування на запит начальника щодо надання списків військовозобов’язаних, які працюють в ТОВ «Компанія ЛАН», було виявлено порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку посадових осіб ТОВ «Компанія ЛАН».
Встановлено, що керівником підприємства – першим заступником директора не видано наказ про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку. Однак вказаний п. 13 Порядку № 1487 покладає на підприємство обов’язок повідомляти центри комплектування та соціальної підтримки в семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення керівників та інших осіб, відповідальних за організацію та ведення обліку, а не про видання наказу про призначення відповідальних працівників за ведення військового обліку.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1487 організація військового обліку на підприємствах покладається на керівників. Керівником (директором) ТОВ «Компанія ЛАН» є ОСОБА_4, який призначений на посаду 23.11.2015 р., а відповідно до чинного на той час Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1994 р.№377, обов’язку повідомляти військові комісаріати про призначення на посаду встановлено не було.
Таким чином, під час проведення аналізу реагування на запит відповідач не міг виявити факт невидання керівником підприємства – першим заступником директора наказу про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку. Крім цього, припущенням відповідача є той факт, що обов’язок видання такого наказу віднесено до службових повноважень саме першого заступника директора ОСОБА_5, а не безпосередньо директора, як це випливає з наведеного вище п. 8 Порядку № 1487.
Також у ході перевірки встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу директора ТОВ «Компанія ЛАН» надіслано запит від 07.02.2024 р. №2270 про надання в термін до 09.02.2024 р. списків військовозобов’язаних, які працюють у ТОВ «Компанія ЛАН». У порушення вимог абзацу 6 п. 34 Порядку вказані списки не надіслані. Однак у вказаному вище листі від 07.02.2024 р. підпис тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 не засвідчений печаткою. На документі відсутнє штрих-кодове позначення реєстраційного індексу, передбачене п. 33 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 р. № 55. На бланку листа відсутній ідентифікаційний код в ЄДРПОУ юридичної особи публічного права, якою є Тернопільський об’єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а в самому ЄДРПОУ відсутні відомості про вказаний орган і особу, яка має право підписувати запити від його імені. Таким чином, ТОВ «Компанія ЛАН» не могло та не мало можливості ідентифікувати особу, яка підписала запит від 07.02.2024 р. та її повноваження.
Обґрунтування Суду. Керівником (директором) ТОВ «Компанія ЛАН» є ОСОБА_4, який призначений на посаду 23.11.2015 р., що підтверджується наказом від 23.11.2015 р. № 2311-01, а відповідно до чинного на той час Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого постановою KМУ від 09.06.1994 р. № 377, обов’язку повідомляти військові комісаріати про призначення на посаду встановлено не було. Таким чином, під час проведення аналізу реагування на запит відповідач не міг виявити факт невидання керівником підприємства – першим заступником директора наказу про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку.
Водночас відповідачем у цій справі не надано доказів того, що ОСОБА_1 обіймає посаду керівника, а отже, вказане свідчить, що позивач не є суб`єктом відповідальності в цьому випадку.
Зі змісту постанови від 15 лютого 2024 р. №61/134 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається за можливе встановити, у чому особа обвинувачується (які конкретні дії/бездіяльність ставляться особі у вину), оскільки саме по собі перелічення статей законів, підзаконних актів, без конкретизації обставин щодо дій або бездіяльності особи, наявності в такої особи певного посадового чи службового обов`язку виконати такі дії, наслідків, які спричинені такими діями (бездіяльністю), та причинного зв`язку між діянням та наслідками не утворює складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися тут.
Рішення Соснівського районного суд м. Черкаси від 14.08.2024 р. у справі № 712/7730/24 щодо притягнення до відповідальності за частиною третьою ст. 210-1 КУпАП, якої не було на момент вчинення правопорушення
28.02.2024 року (дата вчинення правопорушення) діяв особливий період.
Відповідно до копії розписки № 002469, наданої відповідачем, «повістку на ім`я ОСОБА_1 02.12.1970, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на (дата та час вказано не розбірливо) одержав 24.02.2024 р. АДРЕСА_1 , підпис, телефон».
Таким чином, частиною першою ст. 210-1 КУпАП (що діяла станом на дату вчинення правопорушення – 28.02.2024 р.) була передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною другою ст. 210-1 КУпАП (що діяла на дату вчинення правопорушення – 28.02.2024 р.) передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Станом на 28 лютого 2024 року відповідальність за вчинене позивачем ОСОБА_1 адміністративне правопорушення була передбачена частиною другою ст. 210-1 КУпАП у редакції від 14 жовтня 2023 року, яка мала формулювання: «Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Таким чином, станом на 28 лютого 2024 року розмір штрафу у грошовому вираженні, який міг бути накладений на громадянина, винного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, складав від 3400 грн до 5100 грн.
Натомість норма ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка посилює відповідальність за невиконання приписів п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», набрала чинності лише 19 травня 2024 року.
З огляду на викладене, вимоги ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не можуть бути застосовані до позивача, оскільки, як вже було встановлено судом, датою вчинення правопорушення у даному випадку є 28 лютого 2024 року, на момент якого діяла редакція ст. 210-1 КУпАП від 14 жовтня 2023 року.
Відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано, що на момент інкримінованого правопорушення діяла редакція ст. 210 КУпАП, яка не містила частину третю і містила менше стягнення. Не враховано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є неправомірним. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися тут.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2024 р. у справі № 308/12173/24 щодо повідомлення про зміну стану здоров’я
Обставини справи. Громадянин України ОСОБА_1 в порушення пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (зі змінами), п. 17 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не повідомив у семиденний строк органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про те, що 05 червня 2024 року медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено 3 (третю) групу інвалідності. Це правопорушення виявлене 10.07.2024 р. під час прибуття громадянина України ОСОБА_1 до обласного тимчасового мобілізаційного пункту Закарпатської області. Можливості отримати довідку МСЕК громадянина України ОСОБА_1 шляхом запиту до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не було у зв`язку з відсутністю такого пункту у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Обґрунтування Суду. Відповідно до п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі – комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі – центральні міські); міські, міжрайонні, районні. Зважаючи на викладене, Закарпатська обласна медико-соціальна експертна комісія, яка володіла і володіє інформацією про наявність чи зміну групи інвалідності, перебуває у віданні Міністерства охорони здоров`я.
Вказаний орган відсутній у переліку органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформацію і які зазначені в абзацах 3–20 частини третьої ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів" від 16.03.2017 р. № 1951-VIII.
Відсутність можливості здійснювати електронну інформаційну взаємодію ІНФОРМАЦІЯ_5 з іншими інформаційно-комунікаційними системами для отримання інформації про встановлення чи зміну групи інвалідності військовозобов`язаних підтверджується також рапортом начальника відділу військового обліку, бронювання та впровадження ЄДР військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_7.
Вказане свідчить про те, що положення примітки до ст. 210 КУпАП не підлягає застосуванню у випадку, що розглядається, у зв`язку з відсутністю у відповідача як в органу адміністрування Реєстру, можливості отримати інформацію про інвалідність ОСОБА_1 з інших інформаційно-комунікаційних систем.
Відповідно до п. 60 Порядку № 1487 та ч. 7 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII медико-соціальні експертні комісії зобов`язані повідомляти у семиденний строк районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки інформацію про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності.
Проте вказана норма не звільняє ОСОБА_1 від виконання його обов`язку – повідомити відповідний ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну своїх персональних даних, зокрема про стан здоров`я, згідно з вищевказаних норм законодавства.
Отже, під час винесення оскаржуваної постанови відповідач діяв правомірно.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися тут.