Пунктом 20 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) встановлено, що відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації.
Особливий період у країні триває з 2014 р., і строк його закінчення поки незрозумілий.
Що означає поняття «оголошення демобілізації»? У Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII таке поняття вживається, однак визначення йому не надано. Оперує таким поняттям і Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, але воно також не дає змоги зрозуміти, як оголошується демобілізація. Можливо, демобілізація оголошуватиметься Указом Президента України.
Однак тоді незрозуміло, для чого така норма у ст. 25 Закону про відпустки?
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII містить визначення терміна «демобілізація»: це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати мирного часу.
У ст. 11 цього Закону зазначено, що відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України, зокрема, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.
