Фіксація прогулу

Зворотний зв'язок

Працівник був відсутній на роботі практично цілий робочий день. Але для фіксації прогулу трьох годин підряд не набирається — через кожні дві – дві з половиною години він заходив до свого кабінету, щось там робив, а через хвилин 15 знову йшов з території підприємства. Проте разом вийшло годин 6 за один день. Чи можна його звільнити за прогул?

Так, можна.

Відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 (далі — Постанова Пленуму ВСУ № 9) прогулом визнається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. При цьому для звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП не обов’язково, щоб він був відсутнім на роботі більше трьох годин підряд — важливо лише мати докази, які з достовірністю підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин упродовж робочого дня (не має значення безперервно або сумарно). Але слід враховувати, що відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці, не може вважатися прогулом — якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, він не може бути звільнений за п. 4 ст. 40 КЗпП, хоч до нього і може бути застосовано інше дисциплінарне стягнення.

Також слід звернути увагу, що надане роботодавцеві право звільнити працівника вже за одноразове вчинення прогулу може застосовуватись лише у тому разі, якщо працівник вчинив прогул без поважної причини. Згідно з п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 9 прогулом без поважної причини, вважається, зокрема, самовільне використання працівником без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору (при відсутності права на його дострокове розірвання), а також невиконання працівником встановленого положеннями ч. 1 ст. 38 КЗпП обов’язку письмового попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням та залишення роботи до закінчення двотижневого строку з моменту подання відповідної заяви. Загалом же оцінка причин як поважних чи ні, здійснюється судом при розгляді спору про звільнення виходячи з конкретних обставин і враховуючи будь-які докази із числа передбачених положеннями ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, яка може підтверджуватися не лише лікарняним листком чи довідкою медичної установи, а й показаннями свідків та іншими доказами, відмови працівника від переведення на іншу роботу, якщо вона протипоказана працівнику за станом здоров’я, чи переведення є незаконним з інших причин. Також поважними можуть бути визнані і причини сімейно-побутового характеру, якщо вихід працівника на роботу при наявності таких причин міг би завдати працівнику чи іншим особам шкоду, значно більшу від тієї, яка заподіяна роботодавцеві невиходом працівника на роботу.

Таким чином, звільнити працівника за прогул роботодавець вправі лише за наявності трьох наступних умов:

— працівник був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня;

— він був відсутній понад три години не лише на своєму місці, а й перебував за територією підприємства;

— працівник був відсутній на роботі більше трьох годин без поважної причини.

 

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН