Право на «дитячу» відпустку працівника з інвалідністю

На підприємстві працює працівник з інвалідністю, який виховує дитину з інвалідністю. Чи має він право на додаткову відпустку у зв’язку з цим?

Статтею 19 Закону про відпустки встановлено, що жінці, яка працює й має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КзпП).

Як бачимо, право на «дитячу» відпустку має тільки батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

Варто додати, що багато з пільг, що гарантовані трудовим законодавством матерями з дітьми, зокрема, гарантії, встановлені ст. 56, 176, 177, частинами третьою – восьмою ст. 179, ст. 181, 182, 1821, 184, 185, 186 КЗпП, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 1861 КЗпП).

Дмитро КУЧЕРАК,
головний редактор журналу «Заробітна плата»