Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Товариство у зверненні зазначило, що у процесі господарської діяльності укладає з професійно-технічними навчальними закладами договори про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження здобувачами освіти, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
1. Чи зобов’язане Товариство при укладенні договорів про навчально-виробничу практику з професійно-технічними навчальними закладами повідомляти ДПС, шляхом надсилання повідомлення про прийняття на роботу учнів-практикантів, про проходження учнями – практикантами виробничої практики на Товаристві?
2. Чи зобов’язане Товариство утримувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) з коштів сплачених на користь професійно-технічних навчальних закладів, як винагорода за проходження виробничої практики учнів – практикантів?
Щодо першого питання
Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначено Законом України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР.
Відповідно до абзацу першого п. 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.1999 р. № 992 (далі – Порядок № 992), встановлено, що учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
Заклад професійної (професійно-технічної) освіти та підприємство, що надає робочі місця або навчально-виробничі ділянки, не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики зобов'язані укласти на основі типового договору, що додається, договір про навчально-виробничу практику. У договорі зазначається кількість учнів, слухачів за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення відповідних умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, інші взаємні зобов'язання сторін та термін дії договору.
Договір про навчально-виробничу практику не укладається у випадку, коли всі його розділи включаються до загального договору про підготовку кваліфікованих робітників, що укладається закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством - замовником підготовки кадрів (п. 8 Порядку № 992).
Пунктом 10 Порядку № 992 встановлено, що з моменту розподілу учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов'язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.
Тобто учні, слухачі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.
Разом з цим, згідно з частиною третьою ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником затверджено постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413 (далі – Постанова № 413), відповідно до якої повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником засобами електронного зв'язку в електронній формі повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатками 1 і 2 разом з копією в електронній формі.
Таким чином, положеннями Постанови № 413 встановлено, що Державна податкова служба України лише приймає від суб'єктів господарювання Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 КЗпП.
Разом з тим відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.
Отже, з питання надання роз'яснень стосовно законодавства про працю в частині подання Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту доцільно звернутися до Міністерство економіки України.
Щодо другого питання
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня
2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами. (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою –- підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (частина сьома ст. 7 Закону № 2464).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Враховуючи викладене, дохід за проходження виробничої практики нарахований учням – практикантам за проходження виробничої практики є базою нарахування єдиного внеску.
Згідно з п. 52.2 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.