Управління нагляду Міністерства соціальної політики розглянуло лист <...> та повідомляє.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).
Відповідно до ст. 22 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком па виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 (далі — Порядок).
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ст. 31 Закону та п. 3 Порядку).
Слід зазначити, що Порядок не містить положення щодо оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, на відміну від того, як це передбачено у разі надання допомоги по тимчасовій непрацездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за рахунок коштів Фонду.
Отже, у разі коли працівник звільнений у період перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, за рахунок коштів роботодавця оплачуються дні тимчасової непрацездатності, які припадають на період перебування у трудових відносинах, а починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності надається допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.
Водночас повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.