Автором ідеї п’ятиденного робочого тижня традиційно вважають американця Генрі Форда, який у 1926 році запровадив такий графік на своїх автомобільних заводах. Він припустив, що продаж автомобілів може зрости, якщо у людей з’явиться додатковий день для купівлі. Втім, насправді зміни почалися ще до Форда — завдяки промисловій революції XVIII-XIX століть, коли відбувся перехід від аграрного суспільства до індустріального.
У десятку країн, де працівники отримують найвищу заробітну плату, входять Швейцарія, Люксембург, Сінгапур, США, Ісландія, Катар, Данія, ОАЕ, Нідерланди та Австралія.
Найнебезпечнішу професію у світі виділити складно, тому що статистика відрізняється залежно від країни, та і умови праці у різних державах також різні. Найчастіше до цього списку потрапляють лісоруби, шахтарі та сапери.
Більше 90 000 годин свого життя ми віддаємо роботі. За умови, що працюємо 40 годин на тиждень до 65 років.
В Австрії, Данії, Італії, Ісландії, Ліхтенштейні, Єгипті, Намібії, Норвегії, Сінгапурі, Сомалі, Швеції, Швейцарії та інших країнах відсутній законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.
У старі часи шахтарі брали з собою в забій канарок. Такий звичай у наші дні може здатися дивним. Але це був не забобон, а відмінний спосіб перевірити рівень метану в шахті. Ці птахи дуже чутливі до газу. Якщо канарка надовго замовкла, то необхідно терміново евакуюватися.
До середини 20 століття на шахтах існувала посада з незвичайною назвою «табакотрус». Він повинен був стежити за тим, щоб гірники не проносили в забій сірники та тютюнові вироби. Адже куріння під землею могло закінчитися сумно. Відповідальність за порушення такої інструкції була суворою: позбавлення премії, як мінімум. А в окремих випадках справа могла дійти і до суду.
За фотографію «Поцілунок життя», на якій в липні 1967 року у штаті Флорида лінійний монтер рятує життя своєму напарнику, фотограф Рокко Морабіто отримав у 1968 році Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду серед журналістів та фотографів.
В Україні експлуатується один фунікулер. Перші устаткування й вагони для київського фунікулера виготовили у Швейцарії на заводі Теодора Белля в місті Кріенс. Київський фунікулер урочисто відкрили у травні 1905 року. Він поєднує Поділ із Верхнім містом. Довжина колії фунікулера ‒ 220 метрів. Вона спускається з висоти у 75 метрів. Другий український фунікулер, що знаходиться в Одесі, після реконструкції у 2005 році став похилим ліфтом.
Перша письмова згадка про вибухові роботи в рудниках збереглася в «Книзі гірничого суду» міста Банська Штявниця, де зокрема стверджується, що «тірольський гірник Каспар Вайндаль 8 лютого 1627 р. провадив у штольні вибух, використовуючи чорний порох».
Ця дата офіційно вважається початком застосування у гірництві вибухової технології.
В Україні вибухові роботи вперше застосовані 1838 році на шахтах Лисячого Байраку (тепер м. Лисичанськ).
Найглибша у світі шахта знаходиться в Південно-Африканській республіці.
Глибина рудника «Тау-Тони» становить близько 4,5 кілометра. Тут зосереджені найбільші запаси золота у світі. Температура в забої перевищує 50 градусів, тому доводиться використовувати потужні системи охолодження. До місця роботи шахтарів доставляє швидкісний ліфт. До речі, в ПАР здобуто приблизно половини всього золота світу.
У 1815 році англійський вчений Гумфри Деві винайшов безпечну лампу для шахтарів.
Від вибухів метану гинула велика кількість гірників, тому використовувати в шахті відкритий вогонь було небезпечно для життя. А шахтарям доводилося використовувати сальні свічки, які давали мало світла, але часто ставали причиною трагедій. Принцип роботи лампи Деві полягав у тому, що полум’я охолоджувалося, проходячи крізь металеву сітку. Таким чином, температура зовні лампи була нижчою тієї, при якій метан загорявся.
Появу першої європейської захисної каски для робітничих промислових підприємств пов’язують із відомим німецьким письменником Францом Кафкою. Дослідник творчості письменника – професор менеджменту Петер Друкер вважав, що саме Кафка у 1912 році створив перший засіб захисту голови в Європі – прообраз сучасної каски, за що отримав золоту медаль від Американського товариства з безпеки праці.
Після першої світової війни почали використовувати захисний шолом, оснований на солдатському шоломі, а на основі газової маски – респіратор. Навіть аптечка першої допомоги була військовим винаходом.
Термін „ґендер” означає різні соціальні ролі, обов’язки та ідентичності жінок і чоловіків, а також співвідношення сил між жінками й чоловіками у певному суспільстві. Ґендерна рівність означає, що всі люди мають свободу для розвитку своїх особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими ґендерними ролями.
Відповідно до даних європейського дослідження 2013 року близько 12% працівників стикалися з психологічним насильством на роботі упродовж остатнього перед опитуванням року, включно з вербальним приниженням, небажаною увагою сексуального характеру або погрозами фізичного насильства.
На початку ХХ століття домінувало сприйняття жінок як тендітніших за чоловіків і фізично, і за соціальним статусом, і відповідно їх вважали непристосованими до певних форм праці.
У США існує науковий інститут, який досліджує цькування на роботі. За його даними найпоширенішими наслідками для жертви мобінгу є стрес, параноя, головний біль, відчуття відсторонення, почуття вини чи сорому. Гайнц Лейманн (дослідник проблеми цькування) вважає, що під час постійних принижень на роботі психіка людини почувається так само як після пережитого досвіду війни або в’язниці.
В Австрії, Данії, Італії, Ісландії, Ліхтенштейні, Єгипті, Намібії, Норвегії, Сінгапурі, Сомалі, Швеції, Швейцарії та інших країнах відсутній законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.
Першим дослідником, який почав розглядати проблему цькування на роботі, був Гайнц Лейманн. Термін «цькування» він запозичив з зоотехнії, зокрема з досліджень Конрада Лоренца. Буквально цей термін означає «створення натовпу навколо когось із метою нападу на нього». Він виявив понад 40 різновидів мобінгу: глузування, необґрунтована критика, наклеп, приховування інформації, поширення чуток, погрози тощо.
У Великобританії жінці надається відпустка у зв’язку із пологами на 52 тижні. З них повністю оплачується лише 39 тижнів. Також батько має право на 2 тижні такої відпустки. Якщо мати вирішила повернутися на роботу раніше, батько має право на додаткові 26 тижнів відпустки.
У Франції тривалість відпустки по вагітності залежить від того, скільки дітей повинно народитися, та від того скільки дітей вже є в сім’ї, від 16 до 46 тижнів. Працююча жінка може скоротити декретну відпустку і вийти на роботу раніше та отримати компенсацію за невикористану декретну відпустку, але вона в обов’язковому порядку повинна перебувати у відпустці 8 тижнів, причому 6 з них – після пологів.
У Німеччині для кожної вагітної працевлаштованої жінки законом передбачені оплачувані 6 тижнів відпустки до пологів та 8 тижнів після пологів. Поширюється це також на студенток-практиканток. Жодної ролі при цьому не відіграє громадянство та сімейний стан.
Середньостатистичний норвежець щодня проводить на роботі 7 год 31 хв, при цьому йому вдається досягати одного з найвищих показників продуктивності в світі.
Норвезький ВВП за людино-годину є другим показником у світі після Люксембургу.
Відпустка по вагітності і пологах в СРСР називалася «декретною» тому, що була введена постановою (декретом) Раднаркому (Ради Народних Комісарів) в листопаді 1917 року.
В радянському союзі перед початком Другої світової війни було скасовано право на звільнення за власним бажанням, допускалося примусове переведення кваліфікованих робітників і службовців на роботу в іншу місцевість, збільшено тривалість робочого дня, встановлено кримінальну відповідальність за прогул і самовільне (без дозволу адміністрації) залишення роботи.
У першій половині XVII століття чех Я. А. Комінський вивів теорію, яка отримала найменування «трьох вісімок», згідно з якою за восьмигодинного робочого дня 16 годин людина має відпочивати, зокрема 8 – спати.
У Великобританії директора підприємства рішенням суду можуть дискваліфікувати на строк до 15 років за порушення законодавства про безпеку та гігієну праці.
Збереження здорових відносин з колегами на роботі та рідними може допомогти зменшити рівень стресу та підвищити емоційну підтримку.
У Португалії у випадку серйозних порушень безпеки праці застосовується негативний розголос (результат – втрата поваги та репутації), призупинення діяльності на строк до двох років, позбавлення права на участь у конкурсах на виконання держзамовлень.
У Болгарії та Китаї діяльність суб’єкта господарювання може бути призупинена за порушення законодавства про працю.
Відпочинок та здоровий спосіб життя – це основа запобігання втомі та професійному вигоранню.
Регулярна фізична активність, достатній сон, здорове харчування та регулярні перерви під час робочого дня можуть допомогти зберегти енергію та витривалість.
Однією з основних відмінностей між втомою та професійним вигоранням є те, що професійне вигорання пов’язане зі специфічною причиною – стресом на роботі, тоді як втома може виникнути через будь-яке тривале напруження або фізичне навантаження.
Середня тривалість відпустки в Японії становить 4 дні. Лише в японській мові є термін «кароши», що означає «смерть від перевтоми».
Нідерданди є країною з найкоротшим робочим тижнем — усього 27 годин.
Усередині 2000-х років нідерландці першими у світі ввели робочий тиждень тривалістю менше 30 годин. І це не спричинило жодного негативного ефекту на економіку.
Найдовше упродовж року відпочивають працівники у Бразилії та Литві. Обидві країни надають працівникам 41 день відпусток та свят щороку.
Джерело: Держпраці