Суть спору: кого вважати «неоформленим працівником»?
Товариство уклало договір на бухгалтерські послуги з ФОП. Саме ФОП мала вести бухгалтерію підприємства.
Однак на практиці бухгалтерську роботу виконувала інша особа, яка подала скаргу до Держпраці: мовляв, вона працювала головним бухгалтером, мала графік з 08:00 до 17:00, але трудові відносини не оформили.
Держпраці провела позапланову перевірку і винесла припис про усунення порушень щодо неоформленої праці.
Компанія оскаржила припис у суді, заявивши:
- особа не була працівником товариства;
- вона мала домовленість з ФОП, а не з підприємством;
- не було наказів, зарплати, робочого місця, підпорядкування;
- перевірку провели неправильно.
Дві перші інстанції стали на бік бізнесу. Суд першої та апеляційної інстанції підтримали роботодавця.
Основні аргументи судів:
- директор не був присутній під час перевірки;
- документи про перевірку нібито не були належно вручені;
- висновки Держпраці ґрунтуються лише на показаннях двох осіб;
- відсутні кадрові документи, виплати та графік.
Тобто логіка була проста: немає наказу – немає трудових відносин. Верховний Суд «зламав» підхід: відсутність наказу ≠ відсутність праці.
Якщо бухгалтерія на аутсорсі – подбайте про безпечну модель:
- перевіряйте, хто реально виконує роботу (ФОП особисто чи найнята ним особа);
- якщо залучають інших осіб – вимагайте підтвердження їх статусу (ФОП/самозайнята особа);
- визначайте в договорі чіткий результат і межі відповідальності;
- не передавайте КЕП директора стороннім особам без оформлення;
- документуйте факт надання послуг актами;
- уникайте ситуації «офіс + графік + щоденні доручення» для фізособи без трудового договору.
Інспекція з питань праці і зайнятості населення Дніпровської міської ради