Відповідно до ст. 77-3 КЗпП та ст. 191 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:
- чоловіку, дружина якого народила дитину;
- батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується письмовою заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
- бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі письмової заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
Ця відпустка надається без урахування святкових і неробочих днів (окрім періоду дії воєнного стану). Відповідно до частини шостої ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) норми ст. 73 КЗпП не застосовуються.
Механізм та умови надання одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини визначаються Порядком надання відпустки при народженні дитини, затвердженим постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693 (далі – Порядок), до якого нещодавно були внесені зміни.
Відповідно Порядку відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.
Відпустка не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини. Крім цього, Порядком визначена можливість працівника, який протягом трьох місяців з дня народження дитини звільнився та працевлаштувався на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, скористатися правом на зазначену відпустку, додавши до заяви про надання відпустки довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.
Водночас, відповідно до частини другої ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Таким чином, роботодавець має право відмовити працівнику в наданні відпустки при народженні дитини:
- у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури у період дії воєнного стану;
- пропущено тримісячний термін для звернення для одержання відпустки.
Нагадаємо, що ця відпустка не може бути перенесена на період після закінчення дії воєнного стану.