Відпустка пропорційно відпрацьованому часу надається працівнику лише тоді, якщо він працює на підприємстві менше шести місяців. Через пів року безперервної роботи на підприємстві працівник отримує право на відпустку повної тривалості. Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілкою та доводяться до відома всіх працівників.
Під час складання графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Водночас у період дії воєнного стану роботодавець може обмежити надання працівнику щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а також відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.