Під час воєнного стану однією з підстав припинення трудового договору стала відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Відповідну норму закріпили Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 р. № 2352-IX (далі – Закон № 2352) в п. 8³ частини першої ст. 36 КЗпП України.
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов'язкові умови:
- фактична відсутність працівника на робочому місці понад чотири місяці підряд;
- відсутність інформації в роботодавця про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
У разі невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що упродовж чотирьох місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.
При цьому відлік часу фактичної відсутності працівника на робочому місці та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль має починатися з 19.07.2022 р. (дата набрання чинності Законом №2352).
У разі звільнення працівника на підставі п. 8 частини 1 ст. 36 КЗпП України роботодавець повинен виплатити працівнику грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 83 КЗпП України).
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці