Федерація профспілок України заявила про часті випадки призупинення виробництва, скорочення госпдіяльності у зв’язку із карантином, значним підвищенням цін на енергоносії. Тому роботодавцям нагадали про порядок сплати ЄСВ за період простою та зарахування цього періоду до страхового стажу працівників.
Оплата простою (який стався не з вини працівника) належить до фонду додаткової зарплати. Тому ЄСВ нараховують за цей період обов’язково.
У місяці, в якому стався простій, за працівників, зайнятих на основному місці роботи, ЄСВ нараховують не нижче мінімального страхового внеску. Якщо в такому місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 % виявиться нижчою за мінімальну зарплату, тоді ЄСВ нараховують на різницю між фактично одержаним заробітком і мінімальною зарплатою. Це ж стосується і тих випадків, коли простій триває весь місяць.
Мінімальну базу ЄСВ не застосовують щодо зарплати:
- працівників за сумісництвом — ЄСВ нараховують завжди на їх фактичний дохід;
- нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;
- осіб з інвалідністю — до фонду оплати праці застосовують ставки ЄСВ 8,41 % 5,3 % та 5,5%.
Тому, наприклад, якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати повний календарний місяць, ЄСВ не нараховують, оскільки немає бази його нарахування.
Оскільки за час простою ЄСВ нараховують, тоді періоди простою зараховують до страхового стажу.
Проте треба враховувати, що місяць, в т. ч. коли на нього припадав простій, зараховують як повний місяць роботи за умови, що за цей місяць сплачений страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, тоді цей місяць зараховують до страхового стажу пропорційно сплаченим страховим внескам (за встановленою формулою).