Відповідно до ч. 1 ст. 60-2 КЗпП дистанційна робота — це така форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
У разі виникнення загрози збройної агресії дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми ч. 3 ст. 32 КЗпП не застосовуються.
Або, як варіант, працівники пишуть заяви про запровадження дистанційної роботи, а роботодавець видає відповідний наказ.
Відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Це випливає з п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 №59, яка стосується тільки підприємств, установ і організацій, які повністю або частково фінансуються за кошти бюджету. Для підприємств приватного сектору немає жодних обмежень стосовно того, що вважати відрядженням, а що — ні. Отже, перебування працівників за кордоном на час воєнного стану можна не вважати відрядженням.
Законодавство не містить заборони виконання такої дистанційної роботи за кордоном. Тому відповідно у випадку, коли працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому виплачується заробітна плата відповідно до умов, встановлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (відпрацьований час).
У табелі обліку робочого часу відображається фактично відпрацьований працівником час.
Роз’яснення ГУ Держпраці у Київській області від 23.03.2022 р.