15 лютого 2023 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, під час якого було схвалено Рекомендації учасників слухань у Комітеті на тему: «Вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту громадян України, особливо пенсіонерів, осіб з інвалідністю в Україні та дітей до 18 років».
Учасники слухань у Комітеті визнавали, що підхід до розрахунку та застосування прожиткового мінімуму має бути змінено. Водночас, на їх думку, до питання удосконалення визначення та застосування показника прожиткового мінімуму потрібно підходити комплексно, враховуючи фінансові можливості держави.
Зокрема, учасники слухань у Комітеті рекомендували Кабінету Міністрів України:
- після припинення чи скасування воєнного стану з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного бюджету й оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік;
- сприяти підвищенню сукупного доходу громадян з урахуванням всіх видів державної соціальної підтримки до рівня фактичного розміру прожиткового мінімуму;
- удосконалити за участю сторін соціального діалогу та громадськості методологію визначення прожиткового мінімуму з урахуванням міжнародних стандартів та міжнародного досвіду;
- з метою комплексного перегляду системи соціального захисту населення та кодифікації законодавства у цій сфері, перезавантаження системи соціальної підтримки, що базуватиметься на принципах надання соціальних виплат і соціальних послуг з урахуванням змін у підходах щодо моделі фінансування соціальної сфери, розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Соціального кодексу.
Про хід виконання Рекомендацій уряд має поінформувати Комітет до 01 червня 2023 року.
Також за підсумками розгляду проєкту Закону «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон» № 2365 прийнято рішення рекомендувати схвалити текст порівняльної таблиці до законопроекту з урахуванням озвучених пропозицій народних депутатів України та прийняти його у другому читанні та в цілому як Закон.
Цей документ передбачає відміну ліцензування діяльності суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. В той же час пропонують запровадити декларативний принцип ведення такої діяльності, відповідно до якого суб'єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включаються до переліку суб'єктів господарювання за поданою ними декларацією. Водночас на Мінекономіки покладатиметься обов'язок вести перелік суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який буде відкритим для всіх. Контроль за діяльністю таких суб'єктів господарювання покладено на Держпраці.
Окрім того, передбачено запровадження адміністративної відповідальності за здійснення суб'єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до вищевказаного переліку, а також за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном. Отримувати винагороду за свою роботу посередники зможуть тільки від роботодавців, які замовляють їхні послуги.
Суб'єкт господарювання буде зобов'язаний надати громадянину до його виїзду для працевлаштування за кордоном наступні дані:
- проєкт трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем;
- інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
- контактні дані консульських установ України у державі перебування.
Джерело: Офіційний вебпортал парламенту України