Статтею 26 КЗпП передбачено, що під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Строк випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).
У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. У разі прийняття працівника на роботу з випробувальним строком роботодавець зобов’язаний укласти з ним трудовий договір відповідно до вимог ст. 21 КЗпП. Враховуючи вимоги частини третьої ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи, у тому числі на умовах випробувального строку, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Установлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Оплата праці працівника у період випробування здійснюється в обов’язковому порядку згідно з установленими умовами.