Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку із введенням воєнного стану, із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
15.03.2022 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136). Згідно з п. 2 розділу “Прикінцеві положення” Закону № 2136 главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено п. 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно з частиною другою ст. 1 Закону № 2136 на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 43, 44 Конституції України.
Відповідно до частини шостої ст. 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 КЗпП (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої ст. 65 КЗпП (граничні норми застосування надурочних робіт), частин третьої – п’ятої ст. 67 КЗпП (вихідні дні), ст. 71 КЗпП (заборона роботи у вихідні дні), ст. 73 КЗпП (святкові і неробочі дні).
Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці