Підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов’язань, а не для примусового внесення змін до відповідного договору.
Про це йдеться у постанові Касаційного господарського суду ВС від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20.
Касаційний господарський суд ВС звернув увагу на застосування ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:
- ст. 14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов’язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Висновок суддів у цій справі такий: підтвердженням існування форс-мажорних обставин, зокрема у формі запроваджених урядом карантинних обмежень, буде відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. При цьому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнено частину другу ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» положенням про віднесення до форс-мажорних обставин карантину, встановленого КМУ, не передбачає будь-яких законодавчих змін (виключень/особливостей) щодо підтвердження існування такої обставини.