На «гарячу профспілкову лінію» звернулися з питанням, як оформити трудові відносини працівникові – внутрішньо переміщеній особі, у якого призупинено трудовий договір з уповноваженою особою підприємства, що перебуває на тимчасово окупованій території і з яким відсутній зв'язок.
Федерація профспілок розповідає, що в умовах воєнного стану на законодавчому рівні запроваджено поняття «призупинення дії трудового договору» (ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Так, відповідно до ст. 13 зазначеного Закону, призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дію трудового договору може бути призупинено у зв’язку з військовою агресією проти України, що унеможливлює надання та виконання роботи.
Отже, з працівником було призупинено трудовий договір, а є необхідність працевлаштуватися.
У випадку якщо працівник не має можливості зв’язатися зі своїм роботодавцем та обговорити питання щодо призупиненого трудового договору, то для подальшого працевлаштування працівник може здійснити таке:
- звільнитися за власним бажанням;
- працевлаштуватися за сумісництвом.
У першому випадку працівникові – внутрішньо переміщеній особі законодавством на сьогодні передбачено можливість звільнитися з основного місця роботи в односторонньому порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.
Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.
Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:
- роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними). У разі якщо у таких осіб не розірвані трудові договори з роботодавцем, що перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місце перебування, заява зберігається у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування) відповідних територій, після чого протягом 7 календарних днів повідомляє роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
- територіальний орган Пенсійного фонду України;
- територіальний орган Державної податкової служби.
Для цього необхідно, щоб працівник подав до центру зайнятості за місцем своєї реєстрації (як ВПО) заяву про звільнення на ім’я роботодавця.
Заяву про звільнення складають на ім’я роботодавця за звичайною формою. Датою звільнення в такому випадку буде наступний день після подання заяви.
До того часу, доки працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, навіть якщо трудовий договір призупинений, новий роботодавець може прийняти працівника на роботу виключно за сумісництвом.
Оскільки основним місцем роботи працівника є місце роботи, де укладено трудовий договір, навіть якщо він і призупинений.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», основним місцем роботи є місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на її підставі.
Законодавство про працю не передбачає можливості для працівника мати два основних місця роботи.
Звертаємо увагу, що прийняти такого працівника за сумісництвом роботодавець може і на повний робочий день, тобто на 8 годин/п’ять днів на тиждень і навіть більше, і це не буде порушенням. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи (ст. 102-1 КЗпП).
Але працівник, який влаштовується за сумісництвом, наразі повністю вільний від основної роботи, оскільки трудовий договір призупинено.
