Перегрівання організму – це хворобливий стан, що може виникнути внаслідок тривалої дії на організм підвищеної температури зовнішнього середовища. Під час теплового удару порушується терморегуляція і втрата рідини організмом. Тепловий удар може виникнути під час високої фізичної активності в тісному приміщенні або у спекотну погоду на вулиці.
Ознаки теплового удару: сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання. Якщо при тепловому ударі не надати своєчасної допомоги, можливе настання смерті. Смерть настає внаслідок порушення дихання і кровообігу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 08.11.2000 р. № 1662 визначено, що перегрівання належить до професійних захворювань, викликаних дією фізичних факторів. Найбільше до перегрівання схильні працівники, які виконують роботи у глибоких шахтах, ливарних, мартенівських, листопрокатних, трубопрокатних цехах; також робітники, що займаються ремонтом промислових печей, очищенням топок, котлів, варінням скла та іншими роботами в умовах нагрівального мікроклімату, в тому числі на відкритих територіях у жаркий період року.
Завдання роботодавця, для збереження здоров′я працюючих, створити на робочому місці оптимальні, або допустимі мікрокліматичні умови. Також роботодавець має організовувати медичні огляди працівників, щороку подаючи заявку до Держпраці з проханням визначити категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду. Фахівець відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці складає акт, в якому на підставі лабораторних досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу визначаються шкідливі та небезпечні фактори згідно з додатком 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 р. № 246 (далі – Порядок).
Таким чином, відповідно до пункту 5.9 і 5.10 додатка 4 до Порядку робітник, який працює в умовах підвищеної температури повітря в приміщенні та на відкритих майданчиках при тепловому випромінюванні, має проходити медогляд 1 раз протягом першого року, потім 1 раз на 2 роки.
Під час медогляду працівника обов’язково мають оглянути такі лікарі: невропатолог, дерматолог, офтальмолог. Перед тим, як допустити працівника до роботи, де наявні джерела теплового випромінювання, обов’язково мають враховуватися загальні медичні протипоказання і такі, що зазначені в додатку 4 до Порядку: хронічні рецидивні захворювання шкіри, виражена вегетативно-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба на будь-якій стадії, катаракта.
Профілактика перегрівання на робочому місці
Для профілактики порушень водно-сольового балансу тих, хто працює в умовах нагріваючого мікроклімату, забезпечують компенсацію рідини, солей (натрій, калій, кальцій та ін.), мікроелементів (магній, мідь, цинк, йод та ін.), розчинних в рідині вітамінів, які виділяються з організму потом.
Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). При температурі повітря більше 30º С і виконанні робіт середньої тяжкості потрібно випивати не менше 0,5 літра води на годину – приблизно одну склянку кожні 20 хвилин.
Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту.
У разі неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) – спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.
Джерело: Південне міжрегіональне управління Держпраці