Кадровики і бухгалтери зіштовхнулися з низкою проблем, пов’язаних з запровадженням Е-лікарняних. Адже нормативне підґрунтя для їх використання не підготовлене.
Пошукаємо відповіді на два проблемні питання.
Відповідь невтішна перш за все для застрахованих осіб: Е-лікарняний можна оплачувати після того, як він буде закритий за наявним страховим випадком. Тобто працівник хворіє півтора місяця й чекає, коли ж видужає й коли буде завершений страховий випадок. А лікується хай за раніше збережені кошти.
Звідки такий висновок?
Листок непрацездатності вважається виданим з наступного дня після дати закриття листка непрацездатності (п. 3 р. ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі застрахованих осіб, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234). Тож чекаємо розяснень від МОЗ і Фонду соцстраху, який вважає, що для страхувальників нічого не змінилося.
Як відомо, інформацію з Електронного реєстру листків непрацездатності може отримати лише роботодавець за основним місцем роботи й за період, коли працівник перебуває у трудових відносинах з ним. А що ж робити тим роботодавцям, у яких працюють зовнішні сумісники і теж хворіють?
Адже до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV жодних змін не внесено. Цитую норму: «У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи».
То як же має виглядати той листок непрацездатності і де його щоб засвідчити підписом і печаткою?
Є великі сумніви, що з 1 вересня 2021 ми повністю перейдемо на Е-лікарняні...
Світлана ЛІСТРОВА,
незалежний експерт з трудового та податкового законодавства
Світлана ЛІСТРОВА
незалежний експерт з трудового
та податкового законодавства