Останні позиції Верховного Суду демонструють перехід від формального заперечення файлів з телефону до детального аналізу електронних ідентифікаторів.
Якщо раніше роботодавці мали труднощі з доведенням факту отримання наказу працівником, то сьогодні технічні нюанси — від метаданих до статусу доставки повідомлення — стають основою судових рішень.
У справі № 953/3338/23 від 29.01.2025 щодо звільнення директора школи, Верховний Суд визнав Telegram основним інструментом обміну розпорядчими документами.
Директорка школи виїхала за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Трудовий договір з нею призупинили, потім відновили у 2023 з обов’язком вийти на роботу. Директор на роботу не вийшла, і її звільнили за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) та невиконання посадових обов’язків як керівника закладу освіти. Позивачка оскаржувала звільнення, стверджуючи, що повідомлення були неналежними, а вона подавала заяву на відпустку без збереження зарплати.
Суд встановив, що оскільки сторони з початку воєнного стану використовували Telegram для пересилання наказів (про призупинення договору, про відновлення роботи), це вважається обраним за взаємною згодою способом електронної комунікації відповідно до ст. 7 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Факт отримання листа про відновлення роботи та скріншоти, що підтверджують ознайомлення, а саме статус «прочитано», стали достатньою підставою для констатації прогулу при невиході на роботу.