Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 182/4561/16-ц від 04.12.2019 р. постановив, що в разі одночасного звільнення сумісника з основного місця роботи та з роботи за сумісництвом роботодавець повинен обчислити та виплатити компенсацію за невикористану відпустку за кожним місцем роботи.
Відповідно до змісту справи позивач працював на підприємстві і за основним місцем роботи, і за внутрішнім сумісництвом (на тому ж підприємстві), але був одночасно звільнений з обох посад, тому мав право на отримання компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за роботу не тільки за основною посадою, а й за сумісництвом.
Робота за сумісництвом є одним із різновидів роботи на умовах неповного робочого часу, а це жодним чином не впливає на розмір гарантованої законодавством України працівникам щорічної основної відпустки. Вона надається тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина перша ст. 6 Закону України «Про відпустки»).