Особам з інвалідністю забезпечується повне й рівне здійснення ними всіх прав та основоположних свобод людини в усіх сферах суспільного життя.
Про це нагадав у своєму роз’ясненні Мін’юст.
Що варто знати роботодавцям
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р № 875-XII (далі — Закон № 875) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою, роботодавці сплачують Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції відповідно до Порядку сплати адміністративно-господарських санкцій.
Для підприємств, у тому числі підприємств, організацій, громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця (ст. 19 Закону № 875).
Які документи потрібно надати роботодавцю під час працевлаштування
Особа з інвалідністю, яка вирішила працевлаштуватись, має надати роботодавцю такі документи:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- трудову книжку (за бажанням працівника — Прим. ред.);
- документ про освіту;
- довідку медико-соціальної експертної комісії;
- виписку з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;
- індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.
Які пільги надаються особам з інвалідністю
КЗпП передбачає такі види пільг у разі працевлаштування осіб з інвалідністю:
- не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії;
- інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
- у разі скорочення чисельності або штату переважне право залишитися на роботі за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації надається особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно;
- на прохання особи з інвалідністю може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).
До того ж на роботодавця покладається обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.
Надання відпусток особам з інвалідністю
Особи з інвалідністю мають певні додаткові гарантії в наданні їм відпустки. Так, якщо право працівника на щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати настає з моменту закінчення шести місяців безперервної роботи, то особі з інвалідністю така відпустка надається за його бажанням у зручний для нього час відповідно до Закону України «Про відпустки». Тривалість щорічної основної відпустки для працівників — осіб з інвалідністю становить:
- для осіб з інвалідністю I і II груп — 30 календарних днів;
- для осіб з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.