На що звернути увагу в разі звільнення за власним бажанням


16.02.2021

Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) можливе як з поважних, так і без поважних причин. У першому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти роботодавця про розірвання трудового договору за два тижні — він має право звільнитися навіть у день подання відповідної заяви. Про це зазначають у Держпраці.

Звільнення з поважних причин

Перелік поважних причин для звільнення за власним бажанням наведено в ст. 38 КЗпП. Припинення трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги в розмірі, визначеному в колективному договорі, але не менше трьохмісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

Звільнення без поважних причин

Згідно з частиною першою ст. 38 КЗпП працівник зобов'язаний повідомити роботодавця про наступне звільнення письмово за два тижні.

Якщо ж працівник має заборгованість перед роботодавцем за матеріальні цінності, видані йому в користування, законодавством передбачена матеріальна відповідальність у повному розмірі заподіяної шкоди. Проте необхідність утримання сум завданої шкоди не змінює строків розрахунку при звільненні — належні працівникові суми слід видати йому в день звільнення. Якщо ж працівник заперечує проти утримання суми шкоди, її розміру, у випадках, коли пропущено строки або розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника, роботодавець зобов'язаний забезпечити повний розрахунок із ним у встановленому порядку та (за потреби) звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника завданої шкоди в порядку цивільного судочинства. Під час проведення з працівником розрахунку загальний розмір утримань із заробітної плати не повинен перевищувати обмежень, установлених ст. 128 КЗпП.

Звільнення працівників оформлюється наказом роботодавця, підставою для видання якого є заява працівника.

У разі звільнення працівників слід враховувати кілька важливих порад:

  • у заяві працівника та наказі про звільнення слід обов'язково зазначити дату звільнення, яка є останнім днем роботи;
  • у заяві про звільнення варто вказати, що працівник бажає одержати компенсацію за невикористані дні відпусток (якщо працівник не виявив бажання отримати відпустку перед наступним звільненням);
  • у наказі про звільнення доцільно зазначити кількість днів відпустки, за які працівникові виплачується компенсація або за які проводиться утримання (у випадках, коли працівник одержав відпустку «наперед», у рахунок невідпрацьованої частини робочого року);
  • необхідно завчасно подбати про наявність коштів для проведення з працівником у день звільнення повного розрахунку;
  • у день звільнення слід видати працівникові трудову книжку (під підпис про її отримання, щоб мати доказ видачі такої трудової книжки працівнику. Залежно від організації кадрової роботи на підприємстві підпис може передбачатися в наказі про звільнення, книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, особовій картці, особовому листку з обліку кадрів тощо);
  • з наказом про звільнення працівник має бути ознайомлений, про що він ставить підпис з наведенням дати ознайомлення в наказі. Якщо працівник звільняється не за ініціативою роботодавця, підприємство зобов'язане видати йому копію наказу про звільнення тільки в разі, якщо працівник цього вимагає.

Про порядок оформлення звільнення читайте
в спецвипуску журналу «Кадровик України» №1, 2021

 


◦ Трудовi вiдносини
◦ Звільнення працівників
◦ Звільнення з ініціативи працівника
ДЕМО ДОСТУП