Якщо працівник отримав травму під час повітряної тривоги внаслідок ракетного чи дронового удару, вибухової хвилі, падіння уламків або під час переміщення до укриття, сам факт травмування на роботі ще не означає автоматичної вини роботодавця.
У такій ситуації необхідно окремо встановити, чи є нещасний випадок пов’язаним із виробництвом та чи допустив роботодавець або його посадові особи конкретне порушення вимог охорони праці, яке перебуває у причинному зв’язку з травмуванням працівника.
Водночас роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпечні і нешкідливі умови праці та належну організацію дій працівників у небезпечних ситуаціях.
Що зобов’язаний забезпечити роботодавець
Стаття 153 Кодексу законів про працю України передбачає, що на всіх підприємствах, в установах та організаціях мають створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення таких умов покладається на роботодавця, за винятком особливостей, установлених для дистанційної та домашньої роботи.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, обладнання, засобів виробництва та колективного й індивідуального захисту повинні відповідати вимогам законодавства про охорону праці. Роботодавець також повинен застосовувати заходи, спрямовані на запобігання виробничому травматизму.
При цьому роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, яка становить явну небезпеку для його життя, а також роботи в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, що становить небезпеку для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують.
Водночас сам працівник відповідно до статті 159 КЗпП зобов’язаний виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, дотримуватися правил безпеки, співпрацювати з роботодавцем у забезпеченні безпечних умов праці та повідомляти керівника про небезпечні ситуації.
Працівників повинні навчати діям у надзвичайних ситуаціях
Окремі обов’язки роботодавця випливають із Кодексу цивільного захисту України. Стаття 40 Кодексу передбачає, що навчання працюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях є обов’язковим. Воно здійснюється в робочий час за рахунок коштів роботодавця за відповідними програмами, а також під час спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.
Отже, роботодавцю необхідно не лише формально повідомляти працівників про небезпеку, а й забезпечити організацію їхніх дій відповідно до вимог цивільного захисту та охорони праці.
Для оцінки конкретного нещасного випадку матиме значення, зокрема, чи був на підприємстві визначений порядок дій персоналу, чи були працівники ознайомлені з ним і чи мали вони можливість діяти відповідно до встановлених правил.
Повітряну тривогу диференціювали за двома рівнями
Під час оцінки дій роботодавця необхідно враховувати і нові правила оповіщення, які почали діяти у вересні 2026 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092, із змінами, внесеними постановою від 15 вересня 2026 року № 1128, сигнал «Повітряна тривога» було диференційовано залежно від рівня загрози. Встановлено:
- червоний рівень — ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза;
- жовтий рівень — дронова загроза.
Постанова № 1092 є чинною в редакції від 18 вересня 2026 року.
Отже, після запровадження такої системи під час оцінки обставин події має враховуватися не лише сам факт оголошення повітряної тривоги, а й вид установленої загрози, характер роботи, вимоги щодо цивільного захисту та порядок дій, який мав застосовуватися на конкретному підприємстві.
Сам факт оголошення повітряної тривоги не дає підстав автоматично робити висновок ані про вину роботодавця, ані про її відсутність.
Чи буде травма під час повітряної тривоги вважатися виробничою
Це питання вирішується не автоматично, а за результатами розслідування. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначає нещасний випадок як обмежену в часі подію або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, які сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю працівника або настала його смерть.
Порядок розслідування та обліку таких випадків встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337. Станом на вересень 2026 року Порядок № 337 є чинним у редакції від 1 січня 2025 року.
Саме під час розслідування встановлюються обставини і причини події та вирішується питання про те, чи пов’язаний конкретний нещасний випадок з виробництвом.
Тому не можна автоматично вважати будь-яку травму, отриману під час тривоги на території підприємства, виробничою. Так само неправильно автоматично виключати її із числа пов’язаних із виробництвом лише тому, що безпосередньою причиною травми був ракетний або дроновий удар.
Коли нещасний випадок може бути пов’язаний із виробництвом
Під час розслідування значення матимуть конкретні обставини події. Зокрема, може оцінюватися, чи:
- виконував працівник у момент травмування трудові обов’язки;
- перебував він на робочому місці або на території підприємства у зв’язку з виконанням роботи;
- виконував завдання роботодавця;
- переміщувався до укриття або іншого визначеного безпечного місця у зв’язку з оголошенням повітряної тривоги;
- виконував роботу поза територією підприємства за дорученням роботодавця;
- існував зв’язок між перебуванням працівника у відповідному місці та виконанням ним трудових функцій.
Остаточне рішення про зв’язок нещасного випадку з виробництвом приймається за результатами розслідування відповідно до Порядку № 337.
Нещасний випадок на виробництві не означає автоматичної вини роботодавця
Визнання нещасного випадку пов’язаним із виробництвом означає встановлення зв’язку події з виконанням працівником роботи за відповідних обставин. Але це саме по собі не означає, що роботодавець винен у заподіянні травми.
Для вирішення питання про відповідальність необхідно встановлювати конкретне порушення вимог законодавства та, залежно від виду відповідальності, причинний зв’язок між цим порушенням і наслідками.
Наприклад, під час розслідування може мати значення, чи:
- був роботодавцем визначений порядок дій персоналу під час повітряної тривоги;
- працівників належним чином ознайомили з правилами безпеки;
- проводилося необхідне навчання з питань цивільного захисту та охорони праці;
- інформація про небезпеку була доведена до працівників;
- існувала реальна можливість скористатися передбаченим способом захисту;
- роботодавець вимагав продовжувати роботу за наявності очевидної небезпеки для життя або здоров’я;
- були порушені правила експлуатації приміщень, обладнання, евакуаційних шляхів або інших засобів захисту;
- конкретне порушення вплинуло на виникнення або тяжкість наслідків.
Якщо працівник постраждав безпосередньо від ракетного чи дронового удару
Сам факт того, що першопричиною події був збройний напад Росії, не звільняє від необхідності належно оформити та розслідувати нещасний випадок, якщо він стався за обставин, що підпадають під дію Порядку № 337. Водночас зовнішня причина травмування має принципове значення для оцінки відповідальності.
Наприклад, якщо роботодавець виконав покладені на нього вимоги, організував належне інформування персоналу та не створював перешкод для виконання правил безпеки, але працівник постраждав внаслідок прямого ракетного удару, самого факту травми недостатньо для висновку про вину роботодавця.
Інша юридична оцінка можлива, якщо буде встановлено, що роботодавець допустив конкретне порушення, яке сприяло травмуванню працівника або збільшенню тяжкості наслідків.
Наприклад, значення може мати встановлений факт, що працівнику всупереч вимогам безпеки наказали залишатися в очевидно небезпечному місці або не дозволили припинити роботу за наявності реальної загрози його життю. У такому разі підлягає встановленню причинний зв’язок між діями або бездіяльністю відповідальних осіб та наслідками.
Що буде, якщо працівник сам не дотримався правил безпеки
Поведінка самого потерпілого також підлягає оцінці під час розслідування. Стаття 159 КЗпП прямо зобов’язує працівника знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, дотримуватися відповідних правил і особисто вживати посильних заходів для усунення небезпечних виробничих ситуацій.
Тому якщо роботодавець установив законний і належний порядок дій, ознайомив із ним працівника та забезпечив можливість його виконання, але працівник без поважної причини сам порушив установлені вимоги, така обставина може враховуватися комісією при встановленні причин нещасного випадку та осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці.
Водночас навіть порушення правил самим потерпілим не є підставою для роботодавця не проводити передбачене законодавством розслідування.
Більше того, Закон про загальнообов’язкове державне соціальне страхування прямо передбачає можливість страхового випадку і тоді, коли нещасний випадок стався внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці.
Які виплати може отримати потерпілий
Якщо за результатами розслідування подію визнано страховим нещасним випадком на виробництві, застрахована особа має право на передбачені законом страхові виплати.
Закон № 1105, зокрема, передбачає допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, а за наявності встановлених законом підстав — інші страхові виплати у зв’язку з втратою професійної працездатності.
Функції страховика за відповідним видом соціального страхування здійснює Пенсійний фонд України. При цьому отримання страхових виплат не потрібно ототожнювати з юридичною відповідальністю роботодавця.
Працівник може отримати страхове забезпечення у зв’язку з нещасним випадком на виробництві навіть за відсутності встановленої вини роботодавця у самому ракетному чи дроновому ударі.
Коли роботодавцю може загрожувати адміністративна відповідальність
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці може тягнути адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення таке порушення тягне накладення штрафу на працівників, а також на посадових осіб підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності.
Окремо встановлено адміністративну відповідальність за порушення порядку повідомлення Держпраці про нещасний випадок на виробництві.
Отже, відповідальність може наставати не за сам факт повітряної тривоги чи травмування працівника, а за встановлені порушення конкретних обов’язків у сфері охорони праці.
Коли може постати питання про кримінальну відповідальність
Якщо порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило передбачені Кримінальним кодексом України наслідки, може постати питання про кримінальну відповідальність за статтею 271 КК України.
Однак і в такому випадку сам факт отримання працівником травми не є достатнім для притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності.
Необхідно встановити конкретне порушення вимог законодавства про охорону праці, особу, на яку були покладені відповідні обов’язки, передбачені законом наслідки та причинний зв’язок між порушенням і цими наслідками.
Чи можна вимагати моральну шкоду
Окремим питанням є відшкодування моральної шкоди потерпілому. Закон № 1105 прямо встановлює, що відшкодування моральної або немайнової шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві не є страховою виплатою та здійснюється відповідно до положень Цивільного кодексу України та КЗпП.
Тому питання про таке відшкодування вирішується окремо від призначення страхових виплат і залежить від установлених законом підстав.
Що встановлюватимуть у разі травми працівника під час повітряної тривоги
Для юридичної оцінки конкретної події матимуть значення, зокрема:
- дата, час та місце травмування;
- чи перебував працівник при виконанні трудових обов’язків;
- що саме стало безпосередньою причиною травми;
- який рівень повітряної загрози був оголошений;
- які правила дій діяли на підприємстві;
- чи був працівник із ними ознайомлений;
- чи пройшов він відповідне навчання та інструктаж;
- чи була інформація про небезпеку доведена до працівника;
- чи мав він можливість виконати встановлені правила безпеки;
- чи вимагав роботодавець продовжувати роботу за наявності небезпеки;
- чи дотримувався сам працівник установлених правил;
- чи були порушені вимоги охорони праці;
- чи існує причинний зв’язок між установленим порушенням та травмуванням.
Таким чином, травма працівника під час повітряної тривоги може бути визнана нещасним випадком, пов’язаним із виробництвом, але це не означає автоматичної відповідальності роботодавця.
Спочатку за процедурою, передбаченою Порядком № 337, необхідно встановити обставини та причини події і вирішити питання про її зв’язок із виробництвом. Окремо встановлюється, чи допустив роботодавець або його посадова особа конкретне порушення вимог охорони праці та чи перебувало це порушення у причинному зв’язку з наслідками. Саме ці обставини, а не лише факт перебування працівника на роботі під час повітряної тривоги, матимуть визначальне значення для вирішення питання про відповідальність.