Питання тривалості, режиму і порядку обліку та оплати робочого часу регулюються КЗпП. Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КЗпП).
Стаття 108 КЗпП визначає, що робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Заробітна плата за роботу в нічний час нараховується працівникам на підставі табелів обліку робочого часу, у яких наявні відповідні відмітки про фактично відпрацьований час, у тому числі нічні години роботи.
Статтею 12 Закону України «Про оплату праці» визначені норми оплати праці та гарантії для працівників, які є мінімальними державними гарантіями. Зокрема, якщо роботодавець не виконує норми оплати праці працівників за роботу в нічний час відповідно до законодавства про працю України, то це свідчить про недотримання ним мінімальних державних гарантій.
За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці ст. 265 КЗпП передбачена відповідальність у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці