Розвиток технологій штучного інтелекту дедалі відчутніше впливає на ринок праці, змінюючи вимоги до працівників і професій.
Водночас найбільший ризик автоматизації стосується насамперед рутинних завдань, тоді як професії, пов’язані з людським спілкуванням, емпатією та відповідальністю, залишаються більш стійкими до технологічних змін.
Про це йдеться у робочому документі, опублікованому Національним бюро економічних досліджень. Дослідники з Північно-Західного університету (Northwestern University) та Американського університету (American University) проаналізували, як різні моделі штучного інтелекту оцінюють власний потенційний вплив на ринок праці та окремі професії.
У межах дослідження моделі ChatGPT, Gemini, Claude, Copilot і Grok проаналізували понад 19 тисяч робочих завдань.
Метою було визначити, які види діяльності найбільше піддаються автоматизації, а які потребують людської участі й залишаються менш вразливими до впливу штучного інтелекту.
Результати показали, що насамперед під загрозою опиняються професії, пов’язані з виконанням стандартизованих і повторюваних операцій. До таких належать:
- оператори кол-центрів і служб підтримки;
- копірайтери та контент-райтери, які створюють типові тексти;
- фахівці з первинної бухгалтерської документації;
- перекладачі технічних і шаблонних текстів;
- молодші юристи, аналітики та рекрутери.
Водночас ШІ визнав значно менш вразливими професії, у яких ключову роль відіграють людський контакт, критичне мислення, емоційний інтелект та особиста відповідальність. Серед них:
- лікарі;
- психологи;
- соціальні працівники;
- учителі молодших класів;
- журналісти-розслідувачі;
- юристи;
- священники;
- судово-медичні експерти.
Експерти наголошують, що результати дослідження не варто сприймати як остаточний прогноз, адже оцінки можуть відрізнятися залежно від можливостей конкретної моделі штучного інтелекту. Водночас загальна тенденція є очевидною – у майбутньому найбільш затребуваними залишатимуться професії, які поєднують використання сучасних технологій із творчістю, комунікацією, критичним мисленням та вмінням працювати з людьми.
Для системи освіти ці висновки є ще одним підтвердженням необхідності формування в здобувачів освіти не лише фахових знань, а й гнучких навичок, здатності до навчання впродовж життя та адаптації до швидких змін на ринку праці.
Профспілка працівників освіти і науки України