25 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому, а 30 квітня передала на підпис Президенту законопроєкт № 7731 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань".
15 травня Президент повернув його зі своїми пропозиціями до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Документом передбачаються такі нові підстави для звільнення працівника:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено за вчинення злочину проти основ національної безпеки України ( п. 13 ст. 40 КЗпП);
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві (п. 14 ст. 40 КЗпП);
- вчинення працівником дій або його бездіяльності, які поза разумним сумнівом можуть відноситись до сприяння державі-агресору (на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення, об’єктах критичної інфраструктури) ( п. 7 ст. 41 КЗпП);
- невиконання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку. (п. 8 ст. 41 КЗпП).
Звільнення у таких випадках потребуватиме попередньої згоди первинної профспілки, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП).
Законопроєктом також запроваджується поняття «правил поведінки на підприємстві, в установі, організації» як додаткова складова правил внутрішнього трудового розпорядку. Відповідні правила поведінки мають містити положення, зокрема, про:
- надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків із фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
- зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури, є відповідно до положень законопроєкту обов’язковим.