Верховний Суд роз'яснив, як обчислюється строк для звернення до суду в трудових спорах.
Відповідну постанову у справі № 682/2782/18 ВС прийняв 03.02.2021р.
СУТЬ СПРАВИ. У зв'язку із закінченням строку трудового договору позивачку було звільнено із займаної посади. Згідно з частиною третьою ст. 184 КЗпП після звільнення у роботодавця виник обов'язок працевлаштувати її як вагітну. Позивачка просила суд зобов'язати роботодавця виконати зобов'язання щодо її працевлаштування на підприємстві чи в іншій установі, а також стягнути з нього на свою користь середньомісячний заробіток.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що після звільнення позивачки у зв’язку із закінченням строкового трудового договору у відповідача дійсно виник обов'язок працевлаштувати її як вагітну відповідно до вимог частини третьої ст. 184 КЗпП, проте вона без поважних причин пропустила визначений ст. 233 КЗпП місячний строк для звернення до суду.
Однак Колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала попередні рішення й передала справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке обґрунтування. Частиною третьою ст. 184 КЗпП заборонено звільнення вагітної жінки та передбачено обов'язкове її працевлаштування у випадках звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на роботодавця відповідно до частини другої ст. 232 КЗпП обов'язку надати працівнику на цьому або іншому підприємстві роботу, яку він може виконувати, а не поновити його на попередній роботі.
Оскільки згідно зі ст. 235 КЗпП підставою для поновлення працівника на роботі є звільнення його без законних підстав, то в разі невиконання роботодавцем протягом трьох місяців обов'язку працевлаштувати звільненого працівника, зокрема вагітної жінки, за п. 2 ст. 36 КЗпП за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов'язання щодо працевлаштування.
Верховний Суд наголосив, що важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від змісту позовних вимог, а саме вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника.
Отже, в разі звернення до суду із позовом про зобов'язання із працевлаштування діє тримісячний строк з дня, коли працівниця дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.