Верховний Суд зробив висновок у справі щодо обмеження звернення стягнення на кошти зарплати, які перебувають на рахунку боржника. Він міститься у постанові Великої Палати ВС від 20.04.2022 р. у справі № 756/8815/20.
В розглянутій справі роботодавець на підставі виконавчих проваджень щомісячно проводив утримання в розмірі 20 % зарплати особи, щодо якої відкриті виконавчі провадження, і лише після проведення утримань перераховував зарплату на картковий рахунок особи. Приватний виконавець наклав арешт на грошові кошти особи, які перебувають на цих карткових рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після ухвалення постанови про арешт коштів.
Позивач звернулася до приватного виконавця із заявою про скасування арешту коштів зарплати, які перебувають на картковому рахунку, однак виконавець у задоволенні заяви відмовив. Тож особа оскаржила бездіяльність приватного виконавця в суді.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили. За результатами розгляду ВП ВС відмовила в задоволенні касаційної скарги й залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Верховний Суд констатував, що не може бути накладений арешт на кошти, що становлять зарплату боржника, після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на всі кошти зарплати боржника поза межами дозволених Законом України «Про виконавче провадження»розмірів відрахувань із такої зарплати. Якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.
Однак на кошти, які перебувають на рахунках і не є зарплатою, таке обмеження не розповсюджується.
Коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що перебувають на рахунку боржника та є його зарплатою, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено Законом України «Про виконавче провадження», то арешт на такі грошові кошти знімають на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього.
Велика Палата ВС не погодилася з доводами скаржника про те, що рахунок, на якому перебували кошти, не є таким, на який Законом України "Про виконавче провадження" заборонено накладення арешту, оскільки:
1) арешт може накладатися на кошти, а не на рахунок (абз. 1 ч. 2 ст. 48 цього Закону);
2) обмеження звернення стягнення на кошти зарплати, які перебувають на рахунку боржника, стосуються категорії «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абз. 2 ч. 2 ст. 48 зазначеного Закону).