Законодавець дає можливість працівникові самостійно розпоряджатися своїми невикористаними щорічними відпустками в разі звільнення.
Працівник може взяти невикористану відпустку або ж отримати за неї грошову компенсацію.
Так, згідно зі ст. 3 Закону № 504 за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.
Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору.
У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Крім того, ч. 1 ст. 24 Закону № 504 передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, компенсації в разі звільнення підлягають лише невикористані щорічні відпустки і додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Кількість днів відпустки, що підлягають компенсації, обчислюється пропорційно відпрацьованому періоду.
Розмір компенсаційної виплати визначається за правилами, які діють у разі підрахунку середнього заробітку за час відпустки.
Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону № 504.
Слід зауважити, що компенсації не підлягають:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
- творча відпустка та інші.