Ця історія — приклад того, як закон і наполегливість допомагають захистити право на працю. Роботодавцям варто пам’ятати, що звільнення мобілізованих працівників є незаконним, а такі факти можуть мати негативні правові наслідки для них.
Під час проходження військової служби у Збройних силах України працівниця установи Хмельниччини дізналася, що всупереч чинному законодавству її звільнено з ініціативи роботодавця у зв’язку зі скороченням штату.
З метою захисту своїх прав вона звернулася до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці. Інспектори відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Хмельницькій області оперативно відреагували на звернення й провели перевірку в установі, де працівниця працювала до мобілізації.
У ході перевірки встановлено, що факти, наведені у зверненні, підтвердилися. Звільнення з ініціативи роботодавця справді відбулося під час увільнення працівниці від роботи у зв’язку з виконанням державного обов’язку — проходженням військової служби у Збройних силах України. Такі дії порушують гарантії, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України, згідно з якою за працівником, призваним на військову службу, зберігаються місце роботи та посада.
Після отримання припису інспектора праці керівник установи одразу ж відреагував і скасував наказ про звільнення. Це рішення стало важливим кроком до відновлення справедливості та забезпечення законності. Адже скасування наказу про звільнення має правові наслідки — відновлення попереднього правового становища працівниці, тобто повне поновлення її трудових прав і збереження всіх гарантій, які діяли до моменту звільнення.