Періоди роботи для надання відпусток


◦ Час відпочинку
◦ Відпустки

Одним з основних прав працівника, яке виникає внаслідок укладення трудового договору, є право на відпочинок, реалізацію якого роботодавець зобов’язаний забезпечити. Кожен працівник має право на щорічну основну відпустку та інші види відпусток. У статті розглянемо ці види, визначимо тривалість основної щорічної відпустки та інших видів відпусток, а також дослідимо, за який період може бути надана кожна відпустка.  


Відповідно до ст. 2 Закону про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — підприємство), в т. ч. іноземці й особи без громадянства, які працюють в Україні.

 

Які види відпусток передбачені законодавством?

Згідно зі ст. 4 Закону про відпустки можуть бути надані такі види відпусток:

  • щорічні відпустки: основна; додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткова за особливий характер праці; інші додаткові, передбачені законодавством;
  • додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
  • творча відпустка;
  • відпустка для підготовки та участі у змаганнях;
  • соціальні відпустки: у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; у зв’язку з усиновленням дитини; працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; при народженні дитини;
  • відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

 

Який періоди необхідно враховувати?

Щорічні відпустки

Так, кожен працівник має право на щорічну основну відпустку, тривалість якої становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону про відпустки, ст. 75 КЗпП).

Важливо зазначити, що цей вид відпустки надається за відпрацьований робочий рік, а не календарний. Тому слід звернути особливу увагу на визначення періоду, за який він надається. 

Оскільки робочий рік відлічується із дня укладення трудового договору, він починається із першого робочого дня, коли працівник став до виконання своїх трудових обов’язків і закінчується днем напередодні закінчення робочого року працівника. Наприклад, працівника прийнято на роботу 13.07.2021 р. — робочим роком, за який нараховуватиметься відпустка буде строк з 13.07.2021 р. по 12.07.2021 р. 

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року (ч. 4 ст. 10 Закону про відпустки).

Якщо надається щорічна відпустка, але у працівника був період догляду за дитиною, робочий період також не має змінюватися, попри те, що вказаний період не враховується у стаж, що дає право на щорічну відпустку.  

Право на щорічну основну відпустку виникає після відпрацювання шести місяців, проте існують випадки, коли працівник може використати своє право на щорічну відпустку до настання цього терміну. 

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надаються:

  • жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • особам з інвалідністю;
  • особам віком до 18 років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  • сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку та не одержали за неї грошової компенсації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

 

Інші відпустки

Інші види відпусток, окрім щорічної основної та додаткової, надаються в тому календарному році, коли виникла така потреба, та за наявності додаткових підстав, для їх надання. 

Так, відпустки, пов’язані із навчанням, надаються протягом навчального року, який може не збігатися з робочим роком працівника. Тому, надаючи цей вид відпусток, керуються визначенням тривалості навчального року.

Згідно зі ст. 13 Закону про відпустки працівники, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

  • випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів;
  • випускних іспитів у старшій школі — тривалістю 23 календарних дні;
  • перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.

Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року (ст. 14 Закону про відпустки).

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах із вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки (див. Таблицю).

Таблиця

Тривалість навчальної відпустки залежно від рівня акредитації та курсу навчання
 
Рівень акредитації вишу
Тривалість
На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах
Перший і другий рівні акредитації з вечірньою формою навчання
10 календарних днів
Третій і четвертий рівні акредитації з вечірньою формою навчання
20 календарних днів
Незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання
30 календарних днів
На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому та наступних курсах у вищих навчальних закладах
Перший і другий рівні акредитації з вечірньою формою навчання
20 календарних днів
Третій і четвертий рівні акредитації з вечірньою формою навчання
30 календарних днів
Незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання
40 календарних днів
На період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах
Незалежно від рівня акредитації
30 календарних днів
На період підготовки та захисту дипломного проєкту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах
З вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації
два місяці
Третій і четвертий рівні акредитації
чотири місяці

 

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання в навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому та наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їхнім бажанням протягом чотирьох років навчання — один вільний від роботи день на тиждень. 

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством, а отже також не має стосунку до робочого року працівника. 

Особливої уваги потребує додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, яка надається зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.  

Право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Вона має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку у поточному році, перенесення її на наступний не допускається.

Періоди для надання окремих соціальних відпусток значення не мають, адже такі відпустки надаються без дотримання загальних правил. Це зумовлено тим, що, наприклад, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за особливий період, у якому виникають умови для їх надання.

Додаткова оплачувана відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи відтепер надається одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових (неробочих) днів (ст. 73 КЗпП).

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 Закону про відпустки. 

Відпустки без збереження заробітної плати (або, як їх ще називають, відпустки за свій рахунок) — це встановлена законодавством, колективним чи трудовим договором кількість календарних днів відпочинку в році, що надається працівнику роботодавцем зі збереженням місця роботи, але без збереження заробітної плати. 

У ст. 84 КЗпП і в Законі про відпустки передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:

  • відпусток, які роботодавець повинен обов’язково надати за бажанням працівника (ч. 1 ст. 84 КЗпП, ст. 25 Закону про відпустки);
  • відпусток, які надаються тільки за взаємною згодою сторін трудового договору (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону про відпустки).

Обидві надаються протягом календарного року та не підлягають перенесенню на наступний рік.

Отже, загальним правилом надання щорічних основної та додаткової відпусток є надання їх за відпрацьований робочий рік, який починається із першого робочого дня. 

Для розрахунку інших видів відпусток береться до уваги календарний рік чи особливий період, під час якого виникають умови для надання додаткових видів відпусток. 

Наостанок зазначимо, що в разі звільнення працівника тривалість щорічної відпустки розраховується також із першого дня робочого року до дня звільнення працівника, а не закінчення робочого року. Тобто в разі працевлаштування працівника, наприклад, 01.09.2021 р. та звільнення його 30.07.2021 р. буде враховуватися саме період із 01.09.2021 р. до 30.07.2021 р. 



Список нормативно-правових актів, використаних у статті
  • Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII, далі — КЗпП
  • Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП