Стажування на підприємстві, установі, організації


◦ Трудовi вiдносини
◦ Навчання, практика, стажування


Що таке стажування

На сьогодні трудове законодавство не містить єдиного визначення поняття «стажування». Разом з тим окремі нормативно-правові документи тлумачать цей термін як набуття практичного досвіду випускниками навчальних закладів, а також як одну із форм підвищення кваліфікації вже працюючих громадян (таблиця 1).

 

Таблиця 1. Визначення поняття «стажування» в законодавстві
 
Визначення та суть стажування
Законодавча норма
Набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на робочому місці на підприємстві після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого працівника
Пункт 1.4 Типового положення № 15
Складова освітньої програми вищої освіти мистецького спрямування, за якою готують мистецькі виконавські кадри вищої кваліфікації
Частина четверта ст. 17 Закону № 2145
Частина післядипломної освіти дорослих громадян з метою набуття практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань
Частина шоста ст. 18 Закону № 2145
Набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій студентами передвищої та вищої освіти, учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти
Абзац другий частини першої ст. 29 Закону № 5067
Частина спеціалізації (інтернатури) випускників медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти, яка є обов’язковою формою післядипломної підготовки і проводиться з метою професійної готовності таких випускників до самостійної лікарської (провізорської) діяльності
Пункти 1.1, 1.2, 1.4 Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.09.1996 р. № 291
Перевірка готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність
Частина перша ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI
Підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, які мають посвідчення водія на право керування будь-якими категоріями транспортних засобів А, В, С або D, але які протягом 12 і більше місяців до прийняття на відповідну роботу не працювали водіями або приймаються на роботу водіями вперше
Пункти 3.1 і 3.2 Порядку проведення інструктажів та стажування водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05.08.2008 р. № 975
Складова формального професійного навчання працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і спеціалістів
Частина шоста ст. 6 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. № 4312-VI
Підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця
Абзац четвертий п. 1.5 Порядку № 318/655

 

Зауважимо, що в таблиці 1 наведено не всі нормативні акти, якими передбачено необхідність стажування працівників тих чи інших професій, однак і проходити його мають не всі категорії працівників. На це, зокрема, звертає увагу Міністерство соціальної політики України в листі від 21.11.2018 р. № 1748/0/101-18, де зазначає, що:

  • проходження стажування законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб;
  • залучати осіб до стажування можливо виключно у випадках, передбачених законодавством;
  • в iнших випадках з метою перевірки відповідності особи роботі, яка їй доручається, роботодавець має укласти з нею трудовий договір і обумовити випробування в порядку, визначеному ст. 26–28 КЗпП.

Відносини між роботодавцем і стажистом мають бути належним чином оформлені документально, а праця стажиста — оплачена. Тож далі розглянемо ці питання стосовно найпоширеніших на підприємствах випадків стажування.

 

Стажування з охорони праці

Категорії працівників

Згідно з абзацом першим п. 7.1 Типового положення № 15 новоприйняті працівники після вступного й первинного інструктажів до початку самостійної роботи повинні пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Але вже в другому абзаці цього пункту вказано, що стажування або дублювання проводяться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт підвищеної небезпеки у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці. Своєю чергою, до робіт підвищеної небезпеки належить робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба у професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю.

Отже, стажування з охорони праці перед початком самостійної роботи мають проходити не всі новоприйняті працівники, а лише ті, для кого це передбачено законодавством.

 

Порядок стажування

Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування з охорони праці, а також тривалість стажування визначаються керівником підприємства відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. При цьому тривалість стажування залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника (п. 7.4 Типового положення № 15).

На підприємстві для конкретних професій розроблюються програми стажування відповідно до функціональних обов’язків працівників, що передбачено п. 7.6 Типового положення № 15. Ці програми затверджуються роботодавцем (керівником структурного підрозділу).

Під час прийняття на роботу працівника, який згідно із нормативно-правовими актами повинен проходити стажування, допуск до нього оформлюється наказом керівника підприємства. У ньому вказується тривалість стажування та прізвище й ініціали працівника, відповідального за проведення стажування, що встановлено п. 7.3 Типового положення № 15.

Керівник підприємства має право своїм наказом звільнити від проходження стажування працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше трьох років або переводиться з одного підрозділу до іншого, де характер роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються (п. 7.5 Типового положення № 15).

Після закінчення стажування та в разі задовільного результату перевірки знань з питань охорони праці наказом роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів. Про це вказано в п. 7.9 Типового положення № 15.

Якщо під час стажування працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то за новим наказом роботодавця стажування може бути продовжено на термін не більше двох змін.

 

Стажування студентів і учнів

Категорії студентів і учнів

Можливість стажуватися надається студентам закладів вищої освіти (ЗВО) і учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти (ЗПТО), які одночасно відповідають двом умовам (ст. 29 Закону № 5067, п. 2 Порядку № 20):

  • перша — вони здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр»;
  • друга — продовжують здобувати освіту за наступним ступенем (на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні).

Стажуватися студенти й учні можуть:

  • у вільний від навчання час;
  • за професією (спеціальністю), за якою вони здобувають освіту. Тобто навчатися за однією професією, а стажуватися за іншою не можна;
  • на підставі договору про проходження стажування.

 

Порядок стажування

Стажування студентів і учнів відбувається в певному порядку (таблиця 2). Але слід вказати ще на декілька важливих моментів їх стажування:

  •  
  • строк стажування не може перевищувати шести місяців (ст. 29 Закону № 5067, п. 6 Порядку № 20). Але дія договору стажування може бути продовжена на період відсутності стажиста з поважної причини за наявності підтвердних документів, що передбачено п. 17 Порядку № 20;
  • тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників (п. 9 Порядку № 20);
  • керівником стажиста може бути призначений працівник підприємства, стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) якого становить не менше трьох років, що встановлено частиною другою ст. 29 Закону № 5067. При цьому за керівником стажування може бути закріплено не більше двох стажистів (п. 10 Порядку № 20);
  • повідомлення в податкову про те, що підприємство уклало договір про проходження стажування, надсилати не потрібно, адже такий договір не є трудовим;
  • типова форма індивідуальної програми стажування законодавством не затверджена, тому підприємство розробляє її самостійно;
  • форму і текст висновку про результати стажування підприємство також розробляє самостійно.

 

Таблиця 2. Порядок стажування студентів і учнів
 
№ з/п
Етапи стажування
Зміст
1
Надання студентам і учням інформації про стажування
ЗВО та ЗПТО разом із підприємствами надають студентам та учням інформацію про можливість стажування (п. 3 Порядку № 20)
2
Вибір студентом або учнем підприємства — бази стажування
Студент ЗВО та учень ЗПТО на підставі інформації від підприємств — баз стажування має право звернутися до керівника підприємства будь-якої форми власності, де він зможе стажуватися за своєю спеціальністю, за якою здобуває освіту
3
Подання студентом (учнем) документів на підприємство
Студент ЗВО чи учень ЗПТО подає керівнику підприємства (п. 8 Порядку № 20):
— заяву за формою згідно з додатком до Порядку № 20;
— копію паспорта; 
— копію документа про освіту (за наявності);
— копію реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Додатково можуть подавати медичну книжку, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду чи довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду
4
Укладення договору про стажування
Студент або учень укладає з підприємством договір про стажування, в якому зазначаються строк і умови проходження стажування, визначаються права й обов’язки сторін, порядок оплати виконаної стажистом роботи, відповідальність сторін тощо.
Договір укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, а другий — у стажиста (п. 11 Порядку № 20)
5
Призначення керівника стажування та розробка індивідуальної програми стажування
Керівник підприємства визначає керівника стажування, який разом із стажистом розробляє індивідуальну програму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) та перелік робіт (п. 9 Порядку № 20). Під час стажування індивідуальна програма стажування може бути скоригована
6
Оформлення наказу про стажування
Керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування, у якому зазначаються строки та місце його проходження (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також його керівник (п. 10 Порядку № 20)
7
Проведення інструктажу з охорони праці
Спеціаліст служби охорони праці проводить зі стажистом вступний інструктаж згідно з п. 6.3 Типового положення № 15. Факт проходження інструктажу стажист повинен підтвердити підписом
8
Видача студенту (учню) висновку про стажування
Після закінчення стажування стажисту видається висновок про його результати, в якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста (п. 15 Порядку № 20)

 

 

Оплата праці та гарантії

Проходити стажування на підставі договору студент ЗВО або учень ЗПТО може за двома варіантами:

  •  
  • студент (учень) лише спостерігає та вивчає процеси виробництва (стажування носить ознайомлювальний характер). У цьому разі стажист не виконує жодних робіт, тож стажування не оплачується;
  • студент (учень) не лише спостерігає та вивчає виробничі процеси, а й виконує професійні роботи, які потрібно оплатити. Зважаючи на те, що договір про проходження стажування — це цивільно-правовий договір, оплату виконаних стажистом робіт слід проводити на підставі акта здавання-приймання робіт (лист Міністерства соціальної політики України від 22.05.2013 р. № 413/039/97-13). Із суми винагороди утримується податок на доходи фізичних осіб (18 %) і військовий збір (1,5 %). Також на суму винагороди слід нарахувати єдиний соціальний внесок (22 %).

Робота керівника стажування, призначеного із числа працівників підприємства, може оплачуватися за рахунок коштів, передбачених підприємством на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5 % суми основної заробітної плати, яку він отримує за основним місцем роботи (частина четверта ст. 29 Закону № 5067). Однак остаточне рішення в цьому питанні залишається за роботодавцем.

 

Стажування керівників, професіоналів, фахівців

Професії, які в Національному класифікаторі України «Класифікатор професій» ДК 003:2010 розміщено в розділі 1 «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)», розділі 2 «Професіонали» та розділі 3 «Фахівці», вказані там же під кодами 1110–1496, 2111–2490 і 3111–3590 відповідно. Стажування керівників, професіоналів та фахівців підприємства є одним із видів їх професійного навчання, що передбачено п. 2.2 Положення № 127/151. Основні моменти такого стажування встановлено п. 2.6 цього ж Положення:

  •  
  • стажування керівників, професіоналів та фахівців проводиться з метою набуття ними практичних умінь і навичок з виконання обов’язків за займаною посадою або на посаді вищого рівня, засвоєння кращого вітчизняного і закордонного досвіду;
  • особливістю такого виду стажування є те, що керівник підприємства направляє працівника на стажування в межах трудового договору;
  • стажування керівників, професіоналів та фахівців може проводитися як в Україні, так і за її межами;
  • періодичність проведення стажування керівників, професіоналів та фахівців установлюється залежно від виробничої потреби, але не рідше одного разу на п’ять років;
  • стажування проводиться за індивідуальним планом, який затверджується керівником підприємства чи підрозділу, який направляє працівника на стажування;
  • тривалість стажування керівників і фахівців становить не більше 10 місяців і визначається залежно від мети й виробничої потреби;
  • стажування може здійснюватися шляхом формального або неформального навчання в навчальних закладах, на підприємствах, в організаціях, установах або безпосередньо в роботодавця;
  • записи про стажування керівників, професіоналів та фахівців вносять до їх трудових книжок.

Основним документом обліку навчальної роботи під час стажування є табель обліку робочого часу працівника, що передбачено п. 5.8 Положення № 127/151. За час стажування за працівником зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи.

Зауважимо, що хоча в п. 2.6 Положення № 127/151 і вказано, що стажування керівників, професіоналів та фахівців може проводитися, зокрема, для засвоєння ними зарубіжного досвіду, на жаль, ані в цьому документі, ані в інших нормативах та роз’ясненнях офіційних органів не згадується про те, як оформити та оплачувати таке стажування. На думку автора, у такому випадку можна діяти за аналогією із направленням працівника на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (оскільки переймаючи зарубіжний досвід, працівник автоматично підвищує свій рівень знань). Отже:

  •  
  • направлення керівника, професіонала чи фахівця за кордон слід оформити наказом керівника підприємства;
  • на час стажування за кордоном за керівником, професіоналом та фахівцем зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток;
  • керівнику, професіоналу та фахівцю оплачують вартість проїзду до місця стажування й назад та добові.

Висновки

Нормативні визначення поняття «стажування» неоднозначні, і для різних категорій осіб питання стажування регулюється різними нормативними актами.

Працівники проходять стажування (наприклад, з охорони праці чи з метою професійного навчання й набуття досвіду) на підставі трудового договору, а інші категорії осіб — на підставі договору стажування.

Час стажування оплачується з урахуванням особливостей для певних категорій осіб, зокрема, це може бути як оплата за виконану роботу.


Нормативно-правові акти до теми

  • Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (далі — Закон № 2145);
  • Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067);
  • Порядок укладення договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях, затверджений постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20 (далі — Порядок № 20);
  • Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. № 127/151 (далі — Положення № 127/151);
  • Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 р. № 318/655 (далі — Порядок № 318/655);
  • Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 (далі — Типове положення № 15).

 


ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП