Хто має право на відпустку при народженні дитини та за яких умов
Нюанси оплати відпустки та відповідальність роботодавця
Оформлення відпустки: дії кадровика

Відпустка при народженні дитини: кому надавати та як оформлювати

915

26.06.2026

У зв’язку з появою дитини (дітей) у родині працівника роботодавець, зокрема кадровик, частіше стикається з питаннями надання двох видів відпусток:

одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини;
відпусток без збереження заробітної плати, пов’язаних з доглядом за дитиною.

Надання відпусток для догляду за дитиною належить до тих питань трудового законодавства, які вже достатньо досліджені та врегульовані на практиці, а порядок їх оформлення є загальновідомим і усталеним. Водночас поряд із традиційними відпустками для догляду за дитиною, останніми роками в трудовому законодавстві з’явилися нові соціальні гарантії для працівників, які стали батьками.

Однією з таких новел стала одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини. Цей вид відпустки було запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 р. № 1401-IX у межах реалізації принципу рівності прав матері та батька щодо виконання сімейних обов’язків і забезпечення можливості для батька або інших визначених законом осіб долучитися до догляду за новонародженою дитиною в перші дні після її появи на світ.

Попри те, що норма діє вже кілька років, на практиці вона й досі викликає чимало запитань у кадровиків: хто саме має право на таку відпустку, які документи необхідно подати, у які строки її можна використати, чи може нею скористатися працівник за сумісництвом, а також які особливості її оформлення слід враховувати роботодавцю. Саме на цих питаннях зупинимося детальніше.

Відпустка при народженні дитини — це одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів), яка має бути використана не пізніше ніж протягом 104 календарних днів з дня народження дитини. Особливості її надання визначені такими нормативно-правовими актами:

КЗпП (ст. 77-3);
Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (ст. 19-1) (далі — Закон про відпустки);
Порядком надання відпустки при народженні дитини, затвердженим постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693 (далі — Порядок № 693).

Важливо: під час дії воєнного стану правило виключення святкових і неробочих днів із загальної кількості календарних днів відпустки не застосовується. Якщо на період такої відпустки припадає день, який у мирний час був би святковим (наприклад, День Конституції чи Різдво), він включається до загальної кількості днів відпустки і не продовжує її (ст. 78-1 КЗпП, ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX, далі — Закон № 2136).

Хто має право на відпустку при народженні дитини
та за яких умов

Відповідно до ст. 19-1 Закону про відпустки одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

чоловіку, дружина якого народила дитину;
батьку дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Визначення понять «одинока мати», «одинокий батько», «інший повнолітній родич дитини» наведено в п. 2 Порядку № 693:

одинока мати — мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком;
одинокий батько — батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою;
інший повнолітній родич дитини — повнолітній рідний брат або сестра.

Таблиця 1. Особи, які мають право на відпустку при народженні дитини:
умови та документальне підтвердження

Категорія працівника

За яких умов
виникає право

Документи, що подаються роботодавцю

Норма законодавства

Чоловік, дружина якого народила дитину

Працівник перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини

— заява про надання відпустки;

— копія свідоцтва про народження дитини;

— копія свідоцтва про шлюб

— частина перша ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 77-3 КЗпП;

— п. 4 Порядку№ 693

Батько дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини

Працівник:

— спільно проживає з матір’ю дитини;

— пов’язаний з нею спільним побутом;

— має взаємні права та обов’язки щодо дитини

— заява про надання відпустки;

— копія свідоцтва про народження дитини;

— заява матері дитини про підтвердження факту спільного проживання, спільного побуту та наявності взаємних прав і обов’язків щодо дитини

— частина перша ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 77-3 КЗпП;

— п. 5 Порядку№ 693

Бабуся, дідусь або інший повнолітній родич дитини, який фактично здійснює догляд за дитиною

Право на відпустку виникає лише за одночасної наявності таких умов:

— мати або батько дитини є одинокою матір’ю (одиноким батьком);

— працівник фактично здійснює догляд за дитиною

— заява про надання відпустки;

— копія свідоцтва про народження дитини;

— документи, що підтверджують статус одинокої матері (одинокого батька);

— документи, що підтверджують фактичне здійснення догляду за дитиною (з урахуванням конкретної життєвої ситуації)

— частина перша ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 77-3 КЗпП;

— п. 6 Порядку№ 693

Загальні правила для всіх категорій осіб

Відпустка:

— є одноразовою, оплачуваною та надається тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП;

— надається лише одній особі з числа тих, хто має на неї право;

— скористатися відпусткою можна лише до 104 дня з народження дитини;

— не ділиться та не надається частинами

До заяви додаються документи залежно від категорії особи, яка звертається за наданням відпустки.

Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку

— частини друга – шоста ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 77-3 КЗпП;

— Порядок № 693

Важливо: практика Держпраці свідчить, що бабуся, дідусь чи інший повнолітній родич не можуть скористатися відпусткою при народженні дитини лише на підставі родинних зв’язків із новонародженим. Обов’язковими умовами є одночасна наявність статусу одинокої матері (одинокого батька) у батьків дитини та фактичне здійснення такою особою догляду за дитиною. Це узгоджується з вимогами ст. 19-1 Закону про відпустки та Порядку № 693.

Як бачимо, частина перша ст. 19-1 Закону про відпустки визначає кілька категорій працівників, які можуть претендувати на відпустку при народженні дитини. Однак законодавець одночасно встановив важливе обмеження: така відпустка є одноразовою і може бути надана лише одній особі.

На практиці це означає, що право на відпустку пов’язується не з кожною окремою особою, яка формально відповідає визначеним критеріям, а із самим фактом народження конкретної дитини. Тобто щодо однієї дитини може бути реалізоване лише одне право на таку відпустку.

Наприклад, якщо жінка перебуває в зареєстрованому шлюбі, її чоловік має право на відпустку як «чоловік, дружина якого народила дитину». Якщо саме він скористався цим правом, інша особа вже не може отримати таку саму відпустку щодо цієї дитини.

Особливу увагу слід звернути на випадки, коли біологічний батько дитини не перебуває у шлюбі з матір’ю, але проживає з нею однією сім’єю. Закон надає йому самостійне право на відпустку за умови підтвердження спільного проживання, спільного побуту та наявності взаємних прав і обов’язків щодо дитини. Проте це право також є похідним від народження конкретної дитини й не може бути реалізоване паралельно з правом іншої особи.

Отже, якщо відпустку вже використав чоловік породіллі (наприклад, шлюб офіційно не розірвано, подружжя проживає окремо), то батько дитини, який проживає з матір’ю без реєстрації шлюбу, претендувати на неї не може. І навпаки: якщо відпустка була надана батькові дитини, який не перебуває у шлюбі з матір’ю, чоловік породіллі (у разі зареєстрованого шлюбу) втрачає можливість скористатися цим правом.

Аналогічний підхід застосовується і щодо баби, діда чи іншого повнолітнього родича дитини. Якщо одна із зазначених у ст. 19-1 Закону про відпустки осіб уже використала відпустку при народженні дитини, повторне її надання іншій особі у зв’язку з народженням тієї самої дитини не допускається.

Таким чином, кадровику доцільно керуватися принципом: одна дитина — одна відпустка — одна особа та перевіряти, чи не було це право вже реалізоване іншим працівником.

Таблиця 2. Відпустка при народженні дитини:
тривалість, строки використання, оплата та інші практичні аспекти

Питання

Що необхідно врахувати

Нормативне обґрунтування

Тривалість відпустки

Працівник самостійно визначає тривалість відпустки залежно від своїх потреб. Максимальна тривалість становить 14 календарних днів

— частина друга ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 77-3 КЗпП

Чи враховуються святкові та неробочі дні

У мирний час святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, не включаються до тривалості відпустки. Однак під час дії воєнного стану положення ст. 73 КЗпП не застосовуються, тому святкові та неробочі дні фактично відсутні й не впливають на тривалість відпустки

— частина друга ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 73 КЗпП;

— частина шоста ст. 6 Закону № 2136

Коли можна скористатися відпусткою

Закон встановлює дві обов’язкові умови:

— працівник має звернутися із заявою не пізніше трьох місяців з дня народження дитини;

— відпустка повинна бути використана не пізніше 104-го дня з дня народження дитини

Строк	Що означає
3 місяці	Працівник має звернутися із заявою
104 календарні дні	Відпустка повинна повністю закінчитися

— частина четверта ст. 19-1 Закону про відпустки;

— п. 3 Порядку № 693

Наслідки пропущення строків

Якщо працівник не звернувся за відпусткою у встановлений тримісячний строк або не використав її до спливу 104 календарних днів з дня народження дитини, право на таку відпустку втрачається

— частина четверта ст. 19-1 Закону про відпустки;

— п. 3 Порядку № 693

Чи можна поділити відпустку на частини

Відпустка при народженні дитини:

— надається одноразово;

— не ділиться на частини;

— не переноситься на інший період;

— не підлягає заміні грошовою компенсацією

— частина друга і четверта ст. 19-1 Закону про відпустки;

— Порядок № 693

Чи може роботодавець відмовити в наданні відпустки

Якщо працівник належить до кола осіб, які мають право на відпустку, подав усі необхідні документи та звернувся у встановлені строки, роботодавець зобов’язаний надати відпустку. Разом з тим відповідно до частини другої ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. В інших випадках роботодавець не має правових підстав для відмови в наданні відпустки

— ст. 19-1 Закону про відпустки;

— ст. 77-3 КЗпП

Хто оплачує відпустку

Відпустка при народженні оплачується за кошти роботодавця

Частина друга ст. 19-1 Закону про відпустки

Як обчислюється середня зарплата

Середня зарплата для оплати відпустки визначається відповідно до Порядку № 100

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100)

Строк виплати відпускних

Зарплата за весь час відпустки виплачується працівникові до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором

— частина четверта ст. 115 КЗпП;

— частина перша ст. 21 Закону про відпустки

Нюанси оплати відпустки та відповідальність роботодавця

Відпустка при народженні дитини часто оформлюється терміново, а відмовити в її наданні за наявності підстав роботодавець не має права, тож у розпорядчому документі доцільно посилатися також на положення колективного договору, якими може бути передбачений інший строк виплати відпускних. Якщо ж таких спеціальних положень немає, відпускні мають бути виплачені до дня початку відпустки.

Якщо роботодавець не виплатив працівникові заробітну плату за час відпустки в строк, визначений ст. 21 Закону про відпустки, це вважатиметься порушенням законодавства про працю, наслідком якого буде:

фінансова відповідальність роботодавця;
адміністративна відповідальність посадових осіб.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої ст. 265 КЗпП за порушення інших вимог трудового законодавства до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Станом на 2026 р. розмір такого штрафу становить 8647 грн.

Посадові особи підприємств, установ і організацій, а також фізичні особи — підприємці можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 41 КУпАП. Розмір штрафу становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1700 грн. За повторне протягом року порушення або вчинення його щодо окремих категорій працівників штраф становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн).

Оформлення відпустки: дії кадровика

Відпустка при народженні дитини є відносно новою соціальною гарантією, яка має чітко визначений механізм реалізації, тому ключовими діями кадровика є своєчасна перевірка документів, контроль за строками звернення та правильне визначення особи, яка реалізує це право. Тож алгоритм дій кадровика має бути таким:

прийняти заяву;
перевірити документи;
переконатися, що право не реалізоване іншою особою;
підготувати наказ;
передати інформацію бухгалтерії;
відобразити відпустку в табелі обліку робочого часу та облікових документах працівника (особовій картці № П-2).

Розглянемо питання, чи можна надати відпустку при народженні дитини, початок якої припадає на 104-й день з дня народження, а завершення вже виходить за ці межі. Відповідь — ні. Це несе значні кадрові та фінансові ризики, оскільки суперечить законодавству. Далі детально розглянемо правову логіку та позицію контролюючих органів.

Відповідно до частини четвертої ст. 77-3 КЗпП та частини четвертої ст. 19-1 Закону про відпустки відпустка при народженні дитини надається одноразово тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) не пізніше ніж протягом 104 календарних днів з дня народження дитини. Формулювання закону «не пізніше ніж протягом 104 днів» означає, що весь період відпустки (і початок, і її завершення) має повністю перебувати в межах цього строку через цільове призначення відпустки та чітку прив’язку до події — народження дитини та допомога матері в здійсненні догляду за немовлям у перші місяці життя. Держава обмежує цей адаптаційний період саме 104 днями, після спливу яких право на саме цей вид відпустки втрачається.

Офіційна позиція профільних міністерств та інспекторів праці така: дні відпустки, які виходять за межі 104-денного строку, вважаються наданими без законних підстав. На практиці Мінекономіки та інспектори праці виходять із того, що вся тривалість відпустки повинна повністю вкладатися в 104-денний строк. Так, у листі від 27.08.2021 р. № 4712-06/42842-07 (далі — Лист № 4712) Мінекономіки зазначило, що відпустка при народженні дитини має бути використана в межах 104 календарних днів з дня народження дитини, а дні, що виходять за межі цього строку, не можуть вважатися такою відпусткою. Тож, хоча закон прямо не визначає момент завершення відпустки, роботодавцю доцільно застосовувати саме такий підхід як найбезпечніший.

Як правильно вчинити кадровику в такій ситуації? Якщо працівник звернувся з питанням щодо оформлення відпустки запізно (наприклад, на 100-й чи 104-й день), у кадровика є два законних варіанти:

варіант 1: надати відпустку меншої тривалості (скорочену). Закон дозволяє брати відпустку тривалістю до 14 днів. Якщо до кінця граничного строку залишилося, наприклад, 5 днів, працівник може написати заяву про надання 5-ти календарних днів. Наприклад: дитина народилася 1 березня, тож 104-й день припадає на 12 червня. Якщо працівник хоче піти у відпустку з 10 червня, можна надати її лише на 3 дні (10, 11 та 12 червня). Із 13 червня працівник має стати до роботи;
варіант 2: відмовити в наданні цієї відпустки та запропонувати альтернативні варіанти, які не мають такого жорсткого обмеження:
- частину щорічної основної або додаткової відпустки;
- відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами (ст. 26 Закону про відпустки);
- для чоловіка — відпустку без збереження зарплати на період, поки дружина перебуває у післяпологовій «декретній» відпустці (п. 2 частини першої ст. 25 Закону про відпустки), якщо цей період ще не завершився.

Мінекономіки безпосередньо вказує на те, що граничний строк використання відпустки є остаточним, у роз’ясненні, наведеному в Листі № 4712, наголошено на двофакторному обмеженні: працівник має право звернутися та розпочати відпустку не пізніше трьох місяців від дня народження, але загальний період її тривалості чітко лімітований урядовим показником — вона повинна повністю закінчитися до настання 105-го дня. Дні, що виходять за цей ліміт, не можуть бути кваліфіковані як соціальна відпустка при народженні дитини.

Таблиця 3. Відповіді на запитання щодо нюансів надання відпустки при народженні дитини

Запитання	Відповідь
Чи має право на відпустку при народженні дитини сумісник?	Так, якщо він працює за трудовим договором і належить до осіб, визначених ст. 19-1 Закону про відпустки
Чи має право на відпустку при народженні дитини працівник, прийнятий на роботу з випробувальним строком або на неповний робочий день чи тиждень?	Так, жодних обмежень немає
Чи можна надати відпустку при народженні дитини працівнику, який вже перебуває у відпустці іншого виду (щорічній, без збереження зарплати, у зв’язку з навчанням тощо)?	Ні, для надання відпустки при народженні дитини необхідно оформлювати припинення вже наданої відпустки
Чи продовжується відпустка при народженні дитини на період тимчасової непрацездатності працівника?	Ні, законодавство не передбачає продовження або перенесення відпустки при народженні дитини в разі тимчасової непрацездатності працівника
Чи збільшує тривалість відпустки народження двійні або трійні?	Ні, народження двійні, трійні чи більшої кількості дітей не збільшує тривалості відпустки при народженні дитини