Звільнення в разі призову на військову або направлення на альтернативну службу

Звільнення працівників: теорія і практика

 

Відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП підставами для припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу та направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-XII призов громадян на строкову військову службу здійснюється на підставі указу Президента України, у якому встановлюються терміни проведення призову. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

 

Припинення трудових відносин у мирний час

За загальним порядком, що не стосується особливого періоду, трудовий договір за пунктом 3 статті 36 КЗпП припиняється на підставі заяви працівника, обов’язковим додатком до якої є повістка з військкомату або інший документ про призов на строкову службу, а в разі направлення на альтернативну службу — відповідне направлення. Дата звільнення у зв’язку з призовом визначається за домовленістю між працівником і роботодавцем …


Повна версія статті доступна БЕЗКОШТОВНО для користувачів сайту

Зареєструватись

Переваги реєстрації:
Щотижневе електронне видання «Зарплата і Кадри» • Реєстрація на заходи в 1 клік • Участь у безкоштовних вебінарах

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00