Упродовж 2022 року до трудового законодавства було внесено дуже багато змін (не кажучи вже про ті, які діють лише на час воєнного стану, але про них наразі не йдеться). Тож далі — перелік основних трудових змін.
1. Ст. 2 КЗпП — заборона дискримінації кандидатів на посаду
Роботодавець не може необґрунтовано відмовляти у прийнятті на роботу без будь-яких мотивів, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей. Кандидат може вимагати письмову відповідь від роботодавця про причину такої відмови та оскаржити її до суду.
2. Ст. 2-2 КЗпП — заборона мобінгу на роботі
3. Працівників можна ознайомлювати з наказами онлайн
Статтею 29 КЗпП передбачено використання на підприємстві електронного кадрового документообігу. Ознайомлення працівників з наказами, повідомленнями, іншими документами допускається шляхом застосування електронної пошти, месенджерів або через програму, якщо про це під підпис домовлено з працівником.
4. Новий вид трудового договору з індивідуальними умовами праці
Статтею 49-5 глави ІІІ-Б КЗпП запроваджено спрощений режим регулювання трудових відносин, за яким роботодавець і працівник можуть домовитись про інший порядок оплати праці, відпустки, режим роботи тощо.
5. Договір з нефіксованим робочим часом — трудовий фриланс
Статтею 21-1 КЗпП передбачено ще один вид трудового договору, який можна назвати трудовим фрилансом — трудовий договір з нефіксованим робочим часом. У цьому разі працівник отримує заробітну плату за фактично виконану роботу, яка може бути непостійною.
6. У разі переведення працівника на інше підприємство обов’язково виплачується компенсація за дні невикористаної відпустки
Виключено частину третю ст. 83 КЗпП, яка давала право працівнику в разі переведення обирати: чи переносити невикористані дні відпустки на нове підприємство, чи отримати компенсацію за дні невикористаної відпустки.
7. Спадкоємці можуть отримати у спадок грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки
Частину шосту ст. 83 КЗпП викладено в новій редакції: у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток виплачується членам сім’ї такого працівника, а в разі їх відсутності входить до складу спадщини.
8. Новий обов’язок роботодавця в разі звільнення працівника
У новій редакції викладено ст. 47 КЗпП, згідно з якою роботодавець у разі звільнення працівника зобов’язаний:
- видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;
- видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП);
- на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
9. Якщо роботодавець не виплатив зарплату під час звільнення, середній заробіток можна стягнути лише за 6 місяців після звільнення
До ст. 117 КЗпП внесено зміни, згідно з якими в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
10. Нові підстави для звільнення
- п. 8-1 ст. 36 КЗпП — звільнення працівника в разі смерті роботодавця — фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи померлим;
- п. 8-3 ст. 36 КЗпП — звільнення за відсутність працівника на роботі більше 4 місяців;
- п. 6 ст. 41 КЗпП — звільнення з ініціативи роботодавця через відсутність роботи;
- частина сьома ст. 49-2 КЗпП — вивільнення працівників згідно з п. 6. ст. 41 КЗпП у зв’язку з неможливістю забезпечення їх роботою;
- п. 8 ст. 36 КЗпП — підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.
11. Зменшено строк для звернення до суду про стягнення заробітної плати
У ст. 233 КЗпП змінено строк для подання працівником позову до суду про стягнення заборгованості із зарплати або інших невиплачених коштів (компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, премії, бонусів тощо).
