На виконання Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі — Закон № 875) постановою КМУ від 01.04.2026 р. № 490 затверджено:
- Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами (далі — Порядок зарахування). У додатку до цього Порядку визначено Перелік хвороб відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я», які надають право на зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю однієї працевлаштованої особи з інвалідністю другої групи з порушеннями зору або психічними розладами в розрахунку за двох штатних працівників (далі — Перелік хвороб);
- Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — Перелік штатних одиниць).
Нагадаємо, раніше постановою КМУ від 25.02.2026 р. № 268 було затверджено Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — Порядок № 268). Коментар до нього див. тут.
Ці нормативні документи дають змогу роботодавцю уже остаточно визначити норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю починаючи з І кварталу 2026 р., порівняти його з фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю і, в разі невиконання нормативу, обчислити суму цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — цільовий внесок).
Звертаємо увагу, що тексти Порядків та Переліку відрізняються від їх проєктів, що були оприлюднені для обговорення. Тож не берівть уваги на те, що чули чи читали про них раніше.
Щодо форми звітності та сплати цільового внеску
Форму звітності зі сплати цільового внеску ще не затверджено (навіть не оприлюднено її проєкт). Однак, за інформацією ДПСУ, затверджено рахунки, на які має бути сплачено цільовий внесок за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску». Проте за вказаними ДПСУ посиланнями (див. тут чи тут) відшукати рахунок з таким призначенням автору поки не вдалося.
Адмініструє справляння внеску ДПСУ (згодом ці функції буде передано ПФУ).
Виникає питання: як бути зі сплатою внеску за І квартал? У Податковому кодексі України є норма (п. 46.4), що якщо платник податків вважає, що діюча форма звітності збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. І в разі необхідності може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.
У нашому ж випадку до граничного терміну сплати цільового внеску залишається місяць, а форми звітності немає взагалі. Тож не можна вести мову, що за аналогією платник внеску може задекларувати внесок в довільній формі тощо (див., наприклад, тут).
Водночас до форми звітності, а точніше до граничного терміну її подання, прив’язана гранична дата сплати податку / збору. Та в жодному законі немає застереження, що якщо немає форми звітності, то платник звільняється від сплати податку / збору.
Тому пропонуємо обчислити цільовий внесок, зарезервувати для його сплати кошти і чекати, як мінімум, 11 травня (останній день подання квартальної податкової звітності). І якщо до цього часу не буде якихось роз’яснень від ДПСУ, сплатити цільовий внесок до 20 травня на рахунки, запропоновані ДПСУ.
Подвійне зарахування
Статтею 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі — Закон № 875) визначено, що роботодавець у порядку, встановленому КМУ, має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами в розрахунку один працівник з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу). Затверджений Порядок зарахування і визначає механізм такого зарахування.
У Порядку зарахування вказано такі основні норми:
- які саме особи з інвалідністю І і ІІ групи можуть бути зараховані у виконання нормативу в розрахунку один працівник з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу) (п. 3);
- умови зарахування (п. 4 і 5);
- порядок підтвердження факту встановлення інвалідності (п. 6);
- Перелік хвороб, які дозволяють зараховувати осіб з інвалідністю у виконання нормативу на визначених умовах.
Коли можливе подвійне зарахування
Відповідно до п. 3 Порядку зарахування подвійне зарахування можливе за умови, якщо особа є:
- особою з інвалідністю I групи незалежно від причин її встановлення;
- особою з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору за наявності хвороби згідно з Переліком хвороб;
- особою з інвалідністю ІІ групи з психічними розладами за наявності хвороби згідно з Переліком хвороб.
Подвійне зарахування застосовується за умови відсутності в особи з інвалідністю протипоказань, визначених переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих, затвердженим постановою КМУ від 10.05.2022 р. № 577 (далі — Перелік протипоказань).
У витягу з рішення експертної команди діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до Національного класифікатора НК 025:2021 вказується у пп. 17.1.7.
Зауважте, зарахування можливі: І група — незалежно від причин її встановлення; ІІ група — згідно з Переліком хвороб. Але в обох випадках (І і ІІ групи) — дивимось перелік протипоказань.
Крім того, звертаємо увагу на ст. 18-2 Закону № 875: «…має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць». Якщо роботодавець не хоче шукати документальне підтвердження хвороб тощо, то він може скористатися правом зарахувати таку особу в норматив як одну (не одну за двох, а один за одного) з урахування рівня зарплати.
Коли зарахування скасовується
Пунктом 4 Порядку зарахування визначено випадки, коли особу І і ІІ групи може бути зараховано до виконання нормативу у відповідному обліковому періоді, а саме:
- особа працює на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах найманої праці чи служби (незалежно від виду служби та органу проходження такої служби), передбачених законодавством (крім осіб, які виконують роботу або надають послуги на умовах цивільно-правового договору), або проходить стажування та отримує заробітну плату в розмірі, що перевищує розмір мінімальної зарплати, на підставі договору про стажування;
- розмір оплати праці за повністю відпрацьований календарний місяць перевищує встановлений законом розмір мінімальної зарплати за нормальної тривалості робочого часу або в разі, коли за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною.
Зверніть увагу, що розмір зарплати згадується двічі: він має бути не меншим за мінімальну в разі роботи за договором стажування (йдеться про договори з центрами зайнятості, а не з підміною строку випробовування) та за звичайних умов роботи або коли за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною.
Недотримання цих вимог не дозволяє проводити зарахування.
Якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи втрачає статус особи з інвалідністю або змінюється група чи підстави її призначення (наприклад, у разі переогляду), що не дає право на подвійне зарахування, роботодавець втрачає право на подвійне зарахування з наступного кварталу після кварталу, в якому роботодавцю стало відомо про зміну чи втрату такого статусу.
Робота неповний робочий час
Запитання про те, як зараховувати до виконання нормативу осіб з інвалідністю, які хворіли, були у відпустках тощо, чи не найбільше хвилюють роботодавців. У проєкті Порядку зарахування була норма на цю тему, але в остаточній його редакції її немає. Тож, судячи з усього, критерій єдиний — за будь-якого режиму роботи зарплата має бути не меншою за мінімальну.
Як підтвердити встановлення інвалідності
У Порядку зарахування наведено довжелезний перелік документів, якими можна підтвердити інвалідність І групи, і куций — ІІ групи. У першому випадку різноманітні посвідчення, а в другому — довідка МСЕК, витяг з рішення ЕК, індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (ІПР):
- для осіб з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення — один з документів, в якому зазначено про встановлення особі першої групи інвалідності, а саме:
- виписка з акта огляду МСЕК або довідка до акта огляду МСЕК (видана до 01.01.2025 р.);
- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- ІПР;
- посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (для категорії 1 серії А);
- посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій (для категорії 1 серії Я);
- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для категорії 1 серії Б);
- посвідчення потерпілого від радіаційного опромінення (для категорії 1 серії Я);
- пенсійне посвідчення;
- посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
- довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
- для осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами — один з документів, в якому зазначено про встановлення особі ІІ групи інвалідності та основного діагнозу, яким підтверджується порушення зору або наявність психічних розладів, визначених Переліком хвороб, а саме:
- виписка з акта огляду МСЕК або довідка до акта огляду МСЕК (видана до 01.01.2025 р.);
- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- ІПР.
Зауважте, ІПР названа одним із документів, що підтверджує групу інвалідності, а не додатковим документом до посвідчення чи витягу з рішення експертної команди.
Нагадаємо, питання документального підтвердження інвалідності ми уже порушували (див. тут). Як бачимо, перелік підтвердних документів для І групи містить усі можливі варіанти, а для групи ІІ обмежується «стандартними» (витяг чи довідка МСЕК). Якщо це лише для цілей зарахування, хай буде. А як щодо цілей Закону № 875 у цілому (наприклад, якщо без подвійного зарахування особи з групами І і ІІ), групи ІІІ?
У Законі № 875 немає норми, що такий перелік має затвердити КМУ або що зарахування нормативу якось пов’язано з пільговою ставкою ЄСВ.
Наприклад, працівник з оригіналом паперового витягу з рішення експертної команди вважається особою з інвалідністю ІІІ групи, але відсутність оригіналу цього витягу в роботодавця не дає права на пільгову ставку єдиного внеску. Чи можна особу з ІІІ групою інвалідності зарахувати у виконання нормативу в такому разі?
Тому питання, якими документами має підтверджуватися встановлення інвалідності, залишається незакритим, у т. ч. у частині обов’язкової наявності в роботодавця їх копії чи оригіналу.
Перелік штатних одиниць на важких роботах
Статтею 18-2 Закону № 875 визначено, що під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що належать до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається КМУ. Затверджений постановою від 01.04.2026 р. № 490 Перелік штатних одиниць і розроблено на виконання цієї норми Закону № 875.
Зверніть увагу, Перелік не містить їх конкретного переліку, як, наприклад, списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Перелік відсилає кожне окреме підприємство до результатів атестації робочих місяць та дозволів / декларацій на виконання робіт підвищеної небезпеки.
І знову ж таки, остаточна редакція Переліку штатних одиниць відрізняється від проєкту.
Належать до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю:
- штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених МОЗ, належать до робіт:
- із шкідливими умовами праці, у т. ч. важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
- з небезпечними умовами праці (4 клас);
- штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107, роботодавцем:
- отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
- зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу затверджена наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248. Пунктом 3 розділу ІІІ цієї Гігієнічної класифікації праці визначено, що результати гігієнічної оцінки шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу вносяться до додатка 19 до неї, і загальна гігієнічна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найбільш високим класом та ступенем шкідливості.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1107 дозвіл видається роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (наведено в додатку 2 до Порядку № 1107), або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 р. № 77 (далі — Перелік № 77).
Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (наведено в додатку 2 до Порядку № 1107), експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б Переліку № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності (п. 21 Порядку № 1107).
І знову припускаємо, що в окремих роботодавців виникатимуть питання щодо практичної реалізації умов праці на підставі декларацій відповідності. Мається на увазі таке.
Атестації підлягають конкретні робочі місця. Наприклад, якщо йдеться про атестоване робоче місце газозварювальника, то його будемо виключати із загальної кількості штатних працівників облікового складу під час обчислення нормативу. І малоймовірно, що виникатиме питання, а як бути з прибиральником, який може прибирати робоче місце газозварювальника. Але якщо виникне, то якщо робоче місце прибиральника атестоване, то не враховуватимемо і його, якщо не атестоване — будемо враховувати.
А тепер звернімося до групи Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки, що можуть виконуватися на підставі декларації відповідності у Порядку № 1107, наприклад, до п. 8 — навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання. Кого конкретно слід виключати із загальної кількості штатних працівників облікового складу під час обчислення нормативу: лише осіб, які проводять навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання, чи й керівника та бухгалтера такого суб’єкта господарювання?
Якщо брати до уваги, що суть Переліку — визначити «штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки», то для цілей обчислення нормативу слід виключати лише осіб, які проводять навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання. Але це питання буде предметом дискусій найближчим часом і потребуватиме роз’яснень.
І на останок: особа з інвалідністю, яка працює на таких роботах, може бути зарахована у виконання нормативу, але не враховується для його обчислення.